Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Емоції в нашому житті відіграють велику й занадто цікаву роль. Це психологічний чинник, який є в кожної людини. Мабуть, немає на світі жодної людини у якої не було б емоцій. Всі ми різні ми знаємо про це, але в кожного є свій неповторний й незвичний цим характер. Цілями, а головне — емоціями й прагненнями. Тому, треба розуміти це, й розуміти про те яку ж головну функцію виконують емоції в нашому світі.

Хочу сказати й те, що без емоцій людина не є людиною. Емоції показують
настрій людини, її самопочуття, характер, відкривають одним словом її
душу. Емоції є дуже корисними, не треба бути завжди невеселим й сумним,
а радуватися кожному дню, як останньому й вірити що все буде добре. Тобто,
бути життєрадісними й щирими у своїх емоціях. Не треба ніколи ховатися від свого світу, ховати свої почуття й емоції й бути замкнутим у собі. Треба бути завжди на позитиві, завжди виражати свої емоції, адже цим людина живе, й радіє. Вона становиться справжньою людиною!

Треба бути життєрадісним й радіти кожному прожитому дню, насолоджуватися життям, тоді у людини будуть тільки позитивні емоції. Недарма, багато вчених саме вивченню емоцій присвячували все своє життя.Тому, що вони розуміли їх цілющу й психологічну силу. Емоції надихають творити, любити, пізнавати, вивчати. Треба цінувати те, що ти маєш.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Василь Олександрович Сухомлинський – це народний педагог, письменник та публіцист, але більш відомий, як народний вчитель мудрості. Всі діти знають про цю славетну людину, адже Василь Сухомлинський вклав всю свою душу в дітей. Недарма, його іменем, названі премії, стипендії, почесне ім’я його носять університети та вулиці України.

Сухомлинський дуже любив дітей й саме їх вихованню, турботі та навчанню присвятив все своє життя. Він багато працював й писав книги, оповідання, любив вигадувати дитячі казки та вірші. Досвід вчителювання Василя Сухомлинського великий – приблизно 30 з гаком років.В нього було дуже складне дитинство, бо народився він у ідній селянській родині, а всю свою мудрість здобував ще у дитячі роки за допомогою книги. Прославився він все таки завдяки щирої любові до дітей.

Василь Сухомлинський це та геніальна людина, якою може пишатися вся Україна. Це справжній майстер дитячої любові, найкращий вчитель мудрості, бо свою мудрість він передавав найціннішим – це дітям.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Зима — це завжди весела та чудова пора для малечі. Хто з нас не любить зиму? Всім вона подобається. Зима це радість для кожного. Як на мене, зима найкрасивішою є у лісі. Кожній людині хочеться прогулятися зимовим лісом, тому що це справжня зимова казка, яка приваблює та надихає творити.

Зимові дерева, поскрипує сніжок під ногами, новорічні ялинки — ти опиняєшся у справжній новорічній казці. В тихому зимовому лісі скрізь тиша, мов зима зачарувала всі дерева, всіх тварин та рослин своїми зимовими чарами. Все вкрилося снігом! Як в лісі багато снігу! Сніг скрізь, скрізь де ти не поглянеш. Все засипано снігом, й ні душі, мабуть, кожному з нас подобається ця пори року своєю чарівністю й загадковістю.

Зима — справжня краса. Нехай, зимова казка буде радувати кожне наше серце своєю красою, а душу зігрівати радістю.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Зима — прекрасна й чарівна пора. Всі дітлахи та школярі люблять зиму, як загадкову та новорічну фею. Діти найбільше все ж таки раді, навіть не літнім канікулам, а зимовим. Чому?

По – перше, зимові канікули – це море вражень, позитиву та солодких подарунків. Зима як одна з найкращих пори року для дітей є самою найцікавішою. Адже, всі чекають нового року, Різдва, багато снігу, новорічних подарунків та здійснення всіх
бажань та мрій. Як на мене, то саме зимові канікули є найкращими з усіх. Веселими та новорічними, сніжними й загадковими. Вся дітвора буде чекати саме них, адже будь –які канікули це завжди свято. Тому, дуже прикро, що вони так швидко закінчуються.

Зимові канікули це весела пора для віх. Це справжня святкова атмосфера, яка надихає нас творити та відпочивати. Тому, нехай, канікули ніколи не закінчуються…

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Дива – це насправді неймовірно та чудово. В кожної дитини вони, мабуть, асоціюються з чимось незвичайним та цікавим. Як прикро, що багато людей не помічають дива в своєму життя, хоча вони існують й в них потрібно вірити.

По-перше, дива у кожної людини асоціюються по –різному. У когось це звичайні побутові речі, а для когось дива –це одужання людини від тяжкої хвороби, а для когось це знайти своє вірне кохання чи отримати свою омріяну професію.

Не можна не згадати, головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто» — Степана Радченка. Юнак з села, в якого не було грошей, був з бідної родини поїхав навчатися в місто Київ та здобувати вищу освіту. Для нього це було диво, коли він здобув омріяну спеціальність та почав працюватися й непогано заробляти. Тому диво для кожного своє.

По-друге, дива бувають насправді, треба лише в них вірити та докладати всіх зусиль, щоб вони здійснювалися, а для цього не треба лінуватися, а досягати своєї мети також працею та розумом.

Яскравим прикладом цього може бути історія яка трапилася зі мною. Мій друг Семен дуже хотів скласти добре іспити та поступити до вищого навчального закладу в Київ, а для цього були потрібні значні гроші та знання. Але надіятися на диво він не хотів, тому все почав робити самотужки, вчити, готуватися до іспитів. Він дуже добре склав екзамени й вступив туди, куди і хотів.

Отже, треба вірити в дива, але не надіятися на них. Дива з’являються тільки з наполегливістю та працею.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

У кожного з нас в житті траплялися зміни, вони були, або глобальними, або
частковими. Неможливо людині прожити без змін своє життя. З часом світ
змінюється й змінюється все наше життя.

По-перше, зміни це найцікавіше, що може статися в нашому житті. Ніколи не знатимеш якими вони будуть позитивними чи негативними, але завжди треба готуватися до всього найкращого.

Не можна не згадати, пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови» в якому основну роль виконує Григорій Многогрішний. Його життя дуже сильно змінилося, торік він був втікачем від радянських таборів, а вже зараз поселився в родині тигроловів, знайшов своє кохання та врятувався від небезпеки. Ось таке буває життя.

По-друге, наш світ повен небезпеки, зла та несправедливості, але ж якщо ми хочемо вплинути на хід подій та зробити наш світ ще більш кращим, нам треба самим змінюватися позитивно.

Яскравий приклад цього може бути історія яка трапилася зі мною. Мій друг Микола з 15 років палить, але через рік коли з’ясувалися в нього багато проблеми зі здоров’ям, він змінився на краще, почав займатися спортом, кинув палити, а головне задумався над своїм майбутнім. Це є прикладом власних змін.

Отже, треба завжди бути до всього готовим, й змінювати своє життя на
краще.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Так, звичайно потрібно, адже це є однією з головних проблем сучасного світу – непорозуміння природи та людини. Треба знайти гармонію між ними й тоді в світі не буде ніяких проблем.

По-перше, якщо людина буде погано ставитися до природи, руйнувати її флору та фауну, нищити все живе навкруги, а головне- засмічувати її та шкодити всьому це призведе до летальних наслідків й буде шкодити не тільки природі, але й людині.

Не можна не згадати, дитячі оповідання Григора Тютюнника у яких він висвітлює головні проблеми взаємозв’язку людини та природи, а також ті основні проблеми сучасності, які пов’язані саме з навколишнім світом.

По-друге, правильне використання природи – це раціональне використання, бо якщо людина буде добре ставитися до природи, природа їй віддячить своєю екологією та чистотою, адже наше здоров’я завжди починається з наших дій.

Яскравим прикладом цього може стати історія, яка трапилася зі мною. Мій дідусь Олег видатний еколог України, почесний громадянин й поважна людина. За допомогоюсвоїх сил та трудів він очистив багато лісів від сміття, запропонував санкції проти безпечного захоронення шкідливих речовин. Одним словом, робив майже все, щоб допомогти природі. Якщо б кожна
людина вкладала якусь частку для збереження екосистеми, природній фонд був би чистішим й наше життя було б кращим.

Отже, правильне володарювання над природою та доцільність її підкорення залежить тільки від наших дій та рішень. Тому, це питання буде актуальним у будь–який час.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Ще здавна, у будь –яку епоху цінували різні людські якості, для когось це було мужність, харизматичність, працелюбність, виваженість, прагматичність, любов. Але в нашу нову еру поняття про людські якості дуже змінилося.

По-перше, саме людські якості це те, що прикрашає людину з будь-якої сторони. Не можна поділити людські якості на хороші чи погані. Всі вони грають свою певну роль в житті кожного з нас. Мабуть, наш сучасний світ можна вважати поганим, бо саме в ньому є жорстокість, егоїзм, самолюбство, а головне жадібність та жага до грошей. Це є наша ключова проблема.

Не можна не згадати, А. С Маршака та його твір «Дванадцять місяців». В якому розповідається про те, як жадібність вбиває людину й це правда, адже сучасній молоді найбільше потрібні гроші та популярність. Так, саме й розповідається в цьому творі. Людям не потрібно добро, любов, ніжність, щирі почуття, кохання – лише гроші й багатство-ось ключові поняття сучасної молоді.

По-друге, людину можна впізнати тільки за її справами, яка вона добра чи зла, яка в неї душа. Хочу сказати, що серед сучасної молоді більшість з них людські якості взагалі не потрібні. Їм потрібно тільки гроші, мабуть, світ перевернувся, але як противно дивитися на бездіяльність сучасної молоді та без дійсність навіть прийти на допомогу.

Яскравим прикладом цього, може бути історія, яка трапилася зі мною. Мій друг Денис завжди любив допомагати кожному в усьому, особливо своїй сім’ї. Ніколи він не проходив повз людини, яка просила милостиню чи якусь поміч, Старався завжди допомагати й жити правильним життям. Саме такі люди достойні поваги, щоб сучасні діти з них брали приклад. На жаль, в нашому світі таких мало.

Отже, гроші, як грали так і грають дуже велику роль в нашому суспільстві, особливо у сучасній молоді.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

На мою думку, мета це те прагнення людини, яке дає їй поштовх на нові
досягнення нових цілей, вершин в житті. Кожна людина ставить перед собою
мету, щоб добитися певного результату й досягти бажаних успіхів. Мабуть, у
кожного з нас була своя мета.

По-перше, аби виконати мету потрібно багато працювати й долати безліч
перешкод загалом свої страхи й труднощі, рухатися тільки вперед до своєї
цілі. Потрібно бути повністю вмотивованим. щоб зламати свої стереотипи,
бути тим ким ти хочеш, задля цього треба докласти багато праці й розуму.

Не можна не згадати, урбаністичний роман Валер’яна Підмогильного
«Місто». Головний герой твору Степан Радченко, який не зважаючи на
постійні перешкоди в своєму житті дійшов до свого результату й досягнув
того чого хотів все своє життя. Він був дуже вмотивованим поїхати в місто й
вивчитися в університеті, отримати добру освіту й стати успішним
письменником. Хлопець всі свої мрії перевтілив у реальність не тільки своїм
словами, а в першу чергу тільки своїми діями.

По–друге, людина яка натхнена на свої успіхи, яка вірить в свої сили завжди
доб’ється великого успіху, не словами, а ділами й своїм розумом. Всі великі
люди: мислителі й поети, художники й спортсмени починали завжди з чогось
малого. З першого руху, з першого вірша, картини, зі своїх думок. В світі все
вирішують думки, бо думки спотворюють дію.

Яскравим прикладом цього може бути історія яка трапилася зі мною. Мій
брат Сашко завжди хотів стати лікарем й вчитися в університеті імені
Богомольця у Києві. На жаль, потрібні були значні кошти, щоб вчитися йому
на контракті. а на бюджет потрібно було складати складні іспити. Сашко
дуже хотів там вчитися, й не зважаючи труднощі з навчанням, екзаменами та
власним здоров’ям, все ж таки він виконав свою мету. Зараз навчається у
цьому омріяному університеті.

Отже, людина сама ставить певну мету, треба лише її виконати й досягти.
Багато праці треба докласти, аби стати успішним, а головне поставити чітку
мету й впевнено крокувати до неї.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Образ — це муза для будь-якого митця. Це те джерело натхнення, фантазії, уяви, мрії, що допомагає митцю в його творчості. Важко уявити, який же автор без образу, чи який твір написаний без уявного образу. Мабуть, таких авторів, чи творів не існує. Але ж все ж таки, важливо пам’ятати про головне значення образу- задоволення й натхнення творити! Чому в нашому житті для митців образ є самим головним елементом у написанні шедевру?

Широке коло досвідчених поетів знають, що не буде гармонії в душі, гарних уявних образів до теми написання –не буде створено шедевру. I це вони вважають першим правилом! А ви згодні? На мою думку, з однієї сторони це чудово коли безліч образів вплітаються в твої думки, а з іншої погано. Багато образів характеризують різні асоціативні думки на написане, тому краще мати один образ в голові, а не безліч, щоб вони не заважали цілісному образу. Найголовніше — бути зі своїми думками й поглядами, як то кажуть « в своїй голові», й тоді твір напишеться сам. Напевно, багато з нас переконані що образи бувають лише добрі, що справжні шедеври мистецтва виникають лише з гарних образів. Але це не так, сумні образи несуть в собі теж якусь краплинку цікавості до читача. Пробуджують й описують проблеми людства, створюючи при цьому сумні образи нашого життя.

Таким чином, образи несуть в собі більш естетичну, пізнавальну роль в письменника. Треба наголосити на тому, що різні образи- різні твори. Загалом, треба знайти лише той образ, який буде надихати тебе писати, мислити, творити. В нашому світі багато відбувається подій кожний день й багато образів, які описуються у витворах мистецтва.