Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Книга — одне з найцінніших багатств людства. З давніх часів люди передавали знання один одному за допомогою книг. Весь час книги міняли свій зовнішній вигляд і форму. Перші книги були зроблені з виробленої шкіри тварин, пізніше з папірусу. Сучасні книги існують не тільки в звичному нам паперовому вигляді, але і в електронній формі. І я вважаю, що це дуже зручно. 

Так як не завжди в невеликому приміщенні можна знайти місце для зберігання безлічі книг. Електронний же варіант зручний завдяки своїй компактності. На планшеті, наприклад, можна розмістити понад сто книг одночасно.

Я вважаю, що майбутнє у книги є і буде завжди. Це головне джерело, з якого ми черпаємо знання. І в якому б форматі не існувала книга, головне, щоб вона як і раніше вчила нас доброті, людяності і любові.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Комп’ютер грає дуже велику роль в нашому житті й не тільки, як наш друг та помічник, але й як електронний вчитель. Багато з нас замислювався над таким питанням чи взагалі можливо уявити життя без комп’ютера? Це суто філософське питання й у кожного буде своя відповідь. Комп’ютер –це життя для безлічі підлітків, людей, які пов’язані з комп’ютерним світом, роботою. Для кожного, напевно комп’ютер це дуже корисно, адже вся інформація знаходиться саме у ньому. Безліч професій пов’язані наперед саме з комп’ютером, у світі з’явилася ціла індустрія. Мабуть, кожному дуже важко уявити життя без комп’ютера.

Я вважаю, що для більш старшого покоління життя без комп’ютера можливе й навіть корисне, бо з приходом комп’ютеру світ змінився. З’явилися нові хвороби яких навіть не було 40 років тому, люди почали більше хворіти, почали вести малорухливий спосіб життя. Але з іншої сторони комп’ютер приніс в світ сотні нових високооплачуваних професій, не треба ритися у книжках, щоб знайти потрібну нам інформацію, треба лише залізти в інтернет й все готово.

Отже, ера нових технологій комп’ютерів перевернула світ. Люди не можуть уявити своє життя без комп’ютера, але з іншої сторони з появою комп’ютера з’явилися мінуси для здоров’я.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Маленькі люди- це не новина в нашому світі. Хто ж вони? Маленькими людьми називають тих, хто насамперед вважається приниженим у соціальній ієрархії. Для кого характерними рисами є несправедливість, а головне це почуття того, що ти не потрібен соціуму, ураженої гордості.

По–перше, доля маленької людини інтернаціональна й почуття приниження для несправедливості це загальна проблемна тема. Людина з високими амбіціями навпаки, це людина для якої притаманне кар’єрне зростання, чільне місце серед соціуму й взагалі будь- який вплив. 

Не можна не згадати, історичний роман Пантелеймона Куліша «Чорна Рада» в якому головним героєм постає Іван Брюховецький. Рада обирає його гетьманом лівобережжя України, але він не заслуговує цього, бо це підступна та брехлива людина.

По–друге, не кожен за нас міркує про високу кар’єру, але кожний з нас цінний працівник й майстер у своєму ділі, хоча вважається маленькою людиною.

Яскравим прикладом цього може стати історія, яка трапилася зі мною. Мій дідусь Іван все своє життя пропрацював у відділі охорони здоров’я заступником директора, хоча всі пропонували йому посаду директора, але він не захотів. Невже через його працю не цінувати дідуся як особистість?

Отже, повинно у кожного з нас бути однакове відношення стосовно маленьких й великих людей, соціального стану, освіти чи статті.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Література, це насправді мистецтво в яке хочеться зануритися знову і знову. Література манить своєю загадковістю, незвичністю, а головне цікавістю  та неповторністю. Мабуть, не існує таких людей, які не люблять літературу. Адже література народжена, щоб нею захоплювалися. Багато з нас цікавиться літературою, всі її люблять читати, але ж найголовніше призначення літератури це саме надихати людину на правильні справи, вчити її та закликати творити добрі справи. Головною суттю літературних творів, це саме виховати людину на прикладах персонажів.

Я вважаю, що саме література може виховати людину та надихнути її, наприклад на написання чогось чи малювання, чи просто на звершення заповітної мрії. Є такі книги, в яких ти просто занурюєшся від читання, їх хочеться читати знову й знову насолоджуватися кожним моментом свого життя та цінити його.

Отож, література як мистецтво надихати це справді мистецтво. Адже література не просто корисна, але вона ще й створена, щоб людина, яка прочитала якусь книгу прагнула до змін, до нового життя, творила й насолоджувалася кожною миттю.

Збільшити або зменшити шрифт тексту : Так, я погоджуюсь з цим висловом, адже проблем в житті людини дуже багато, і кожному з нас на своєму шляху зустрічалося багато проблем, які потрібно вирішувати, а не обходити дорогою

По–перше, проблема – це ті непередбачені обставини, що можуть трапитися з кожним з нас. Ніколи не потрібно тікати від проблеми, її потрібно вирішувати. Бувають випадки, що люди стають сильнішими духом, витривалішими та рішучими й це все за допомогою проблеми.Проблема – це не лише негативна дія, але вона несе якусь користь для людини. 

Не можна не згадати, вірш знаменитої української письменниці Лесі Українки «Гетьте думи, ви хмари осінні…». В якому письменниця описала весь свій біль та нещастя на душі, з яким вона бореться навіть через свої тяжкі проблеми можливо завжди знайти вихід із ситуації. Саме до цього й закликає нас Леся.

По–друге, для когось проблема – це вирішення всіх негараздів, а для когось – це занепадання духом на певне випробування долі. Люди просто не йдуть до перемоги, навіть після однієї невдалої спроби вони зав’язують собі руки.

Яскравим прикладом цього може стати історія яка трапилася зі мною. Багато серед моїх однолітків зараз сидять у виправних колоніях через скоєні злочини.Aле ж це все можна виправити, не можна не шукати якогось виходу з ситуації, треба виправлятися.

Отже, дійсно будь-яка проблема це можливість стати кращим.Але насамперед хочу зазначити, що проблеми потрібні людям, щоб навчитися правильно жити своїм життям.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Я погоджуюсь з цим значенням, бо найголовніше в житті це справжні людські духовні цінності, які ніколи не замінять нам багатство від якого живиться лише тіло. Саме це хотів сказати Г. С. Сковорода. 

По–перше, споріднена праця – це завжди корисно й потрібно. Адже, споріднена праця – це та праця, яка приносить нам завжди користь, відкриває талант й робить людину щасливою та розумною. Не можна не згадати, байку Григорія Сковороди «Бджола та Шершень», де саме цей вислів є його силою байки- закликати людину працювати, трудитися, а не лінуватися на прикладі бджоли- трудівниці для якої найбільше щастя це збирати мед, а не його їсти. Прототипом Бджоли є Шершень, що тільки й може їсти та пити. Така ситуація веде лише до деградації особистості.

По–друге, звісно духовність набагато краща ніж само багатство. Дійсно в наш часи багатими хочуть стати всі й гроші вирішують головну роль. Але як вихована людина повинна бути багата в душі та виконувати улюблену працю не для того, щоб збагатитися, а для того, щоб отримувати насолоду.

Яскравим прикладом з життя може бути розповідь про видатного хіміка Менделєєва. За все своє життя він винайшов безліч хімічних речовин, склав таблицю хімічних елементів. Одним словом, зробив значний ривок у галузі хімії, але навіть за дуже великі кошти він би не кинув своє улюблене діло, своє покликання та споріднену працю.

Отже, найголовніше в житті кожного з нас — це знайти своє покликання, свій сенс життя, а не жити задля грошей та багатства.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Полювання на тварин завжди було ключовим та проблемним питанням сучасності. Адже, зараз в епоху сучасної моди та швидкого розвитку модної індустрії люди все частіше роблять одяг з натурального хутра диких тварин. Тому, як на мене це питання завжди буде актуальним й головним.

По–перше, в епоху сучасних технологій й розвитку промисловості можливо замінити натуральне хутро тварин на замінне хімічне. Це б не тільки зберегло рідкісні види тварин, які наразі й так вимирають, але й наше ставлення до них.

Не можна не згадати, пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови», де одну з головних ролей виконує родина Сірків. Це справжні «хижаки» далекої півночі, люди, які живуть в далекому Сибірі й головний їх прибуток це продаж тигрів, які мешкають у даній місцевості. Саме родина Сірків, для мене, вважається прикладом, адже вони не є вбивцями, а справді люблять цих диких звірів й вважають «кішок» своїми родичами.

По–друге, тварин не лише вбивають за натурального хутра, а вони є справжніми ласощами для людей, особливо дикі тварини, та рідкісні види, з них можуть виготовляти різну продукцію яка використовується в побуті та на промисловості. Тобто, людство своїми зусиллями, аби зберегти природу навпаки їй шкодять й руйнують наше біорізноманіття.

Яскравим прикладом може стати історія, яка трапилася зі мною. Моя матуся Олена дуже любить носити натуральне хутро, але вона зовсім не розуміє те браконьєрство, яке роблять з нещасними тваринами для насолод людини. Через декілька років дізнавшись про те, що тварин на планеті скоротилося удвічі вона перестала надавати перевагу натуральному хутру й перейшла на замінне, щоб хоч якось допомоги тваринам.

Отже, якщо кожен з нас буде задумуватися над важливими питаннями сьогодення, про те, що людина може обійтися без натурального хутра й цим захистити планету в якій мешкають тварини, цих глобальних проблем, які зараз є, їх би не було.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Особистість –це багатогранна жива істота, якій притаманні всі характерні якості людини. У кожній людині є своя незвичайна особистість яка формується з самого народження й розвивається на протязі всього життя дитини.

По–перше, особистість у кожного індивідуальна, неоднорідна та різнокольорова по- своєму, формування особистості дитини, це дуже складний процес, що дуже важливо у ньому це правильне й вчасне виховання. Адже найголовнішу роль відіграє саме виховання. 

Не можна не згадати, соціальну–побутову сентиментальну реалістичну провість « Маруся» у якій головна героїня дівчина Маруся. Саме клопітке виховання батьків посприяло тому, що ця дівчина виросла дуже старанна, добра, чемна, а головне працелюбна та вихована чистою душею. Тому виховання грає тут основну роль.

По-друге, виховання особистості притаманні не тільки батькам, але й більше навколишньому світові, людям які нас оточують та підтримають.Тому однією з головних ролей є також і виховання навколишнім світом.

Яскравим прикладом цього може стати історія, яка трапилася зі мною. З мого товариша Михайла завжди брали приклад всі. Як дорослі, так малі, адже він відрізнявся серед усіх своєю скромністю та наполегливістю, працею та великою працелюбністю. Цій поведінці великою мірою посприяло правильне виховання дитини й формування її особистості.

Отже, чинники у формуванні особистості повинні переважати лише позитивні й гарні, бо виховання особистості це один з її основних та важливих етапів до життя в цьому світі.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Знання – це в першу чергу, мудрість покликана роками. Знання ні за які гроші не можна купити, чи звідкись взяти. Справжні знання – це справжня сила для кожної людини. Це, те без чого жодна людина не буде розумною та мудрою. Знання завжди здобуваються з роками.

Взагалі, про знання як індивідуальну розумову особистість кожної людини, можна казати багато чого. Загалом, знання повинні бути обов’язково у всіх. Всі ми люди розумні, по – перше, ми повинні бути освіченими, мати хоча б мінімальні знання. Кожен з нас напевне знає, що знання здобуваються лише працею. Потрібно не лінуватися, а читати книжки, вчити мови й бути зацікавленим у науках. Тоді ти будеш розумною людиною.Не треба казати, що якщо ти не вчишся в тебе немає знань. Є люди геніальні, своїми знаннями, це великі мужі науки, такі як, Ломоносов, Тарас Шевченко, Гоголь, Павлов. Всі вони проклали велетенський й тернистий шлях до здобуття знань.

Таким чином, справжні знання виникають лише з працею. Ми всі на протязі свого життя вчимося: в школі, в університеті та на роботі все своє життя. Тому, все своє життя ми здобуваємо знання, але ж справжні знання народжуються лише в того хто до цього прагне.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Поразка –це те, що завжди підштовхує людину вперед до нових дій, взяти реванш й отримати перемогу. Крім того, людина отримує значний досвід та робить певні висновки.

По–перше, ніколи не треба боятися якихось поразок в своєму житті. Вони й створені для того, аби навчити людину чомусь, дати якийсь позитивний досвід, тому не треба боятися цього. 

Не можна не згадати, урбаністичний роман Валер’яна Підмогильного «Місто», в якому головний герой твору Степан Радченко зазнав дуже багато невдач в своєму житті, поразок, але він не здавався, а йшов крокуючи тільки вперед. Це приклад людини, яка ніколи не здається.

По–друге, коли ти зазнав невдач не треба сидіти склавши руки, а треба досягати своєї цілі до кінця й рухатися тільки вперед. 

Яскравим прикладом з мого життя може стати історія, яка трапилася зі мною. Моя подруга Олена дуже гарно готує, але шкода, що вона припустилася помилки й не отримала перемогу на кулінарному конкурсі. Це дало їй поштовх продовжувати готувати далі, щоб покращити свої вміння та навички. Через рік за допомогою своїх зусиль вона отримала перемогу. 

Отже, поразка дійсно навчає нас бути кращими й не покладати руки, а добиватися своєї мети до кінця.