Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Кожній людині важливо знайти саме свій шлях. Тільки тоді він зможе досягти того, про що мріяв, тільки тоді він зможе отримати задоволення від своєї роботи. Якою буде наша життя, залежить не тільки від нас, але ми можемо зробити багато. Дорослішаючи, ми нерідко замислюємося над питаннями про сенс життя, про те, яку роль відіграє людина на Землі. Ми мріємо про щасливе життя, віримо в те, що ми досягнемо багато чого. На жаль, не всі наші мрії реалізуються, але кожен з нас повинен зробити все, щоб задумане здійснилося.

З самого народження нас оточують близькі і рідні люди, які завжди нас підтримають, допоможуть. Для нас вони є прикладом, і нерідко ми чинимо так, як вони хочуть. Але бувають такі моменти, коли думка друзів ми вважаємо більш авторитетним. Вирішуючи різні питання, кожен з нас може помилятися, сумніватися, шкодувати про свої вчинки. Ухвалення деяких рішень впливає на наше майбутнє життя. У таких випадках нам самим буває важко самостійно зробити вибір, тому не радячись дорослих не обійтися, адже у них більше досвіду, вони краще розбираються в людях. Потрібно завжди вміти вислухати людей, яким ти довіряєш — батьків, вчителів, знайомих. А потім прийняти рішення, від якого залежить твоя майбутня життя. Звичайно, свою думку потрібно завжди мати, але прислухатися до чужої думки ніколи не завадить.

Вибір життєвого шляху залежить від того, яку професію ми оберемо. Професія повинна подобатися людині. Якщо він вибере спеціальність не до душі, він потім буде шкодувати про це все життя. Тому до цього питання потрібно підійти з усією відповідальністю. Ми повинні порадитися з рідними, близькими, друзями. Потрібно подумати і про те, де можна влаштуватися на роботу, маючи дану професію, чи буде вона затребувана. І навіть якщо ти будеш хорошим фахівцем, не слід забувати, що в житті важливо не тільки ким бути, але і яким бути.

Найстрашніше, коли людина опиняється сам. Він може досягти висот у кар’єрі, може багато знати, але страждати від самотності. М. Горький вважав, що «краще насолоду, найвища радість життя — відчувати себе потрібним і близьким людям». А для того щоб бути потрібним людям, треба робити щось хороше для людей, треба заслужити їх подяку. Радість, подарована людям, стане твоєю радістю. Це велике щастя — творити добро для людей.

У народі кажуть: «Життя прожити — не поле перейти». Життя людині дається один раз, і прожити його потрібно так, щоб не шкодувати ні про що. Ми постійно стоїмо перед вибором: ми вирішуємо те чи інше питання і знаходимо варіант відповіді. Вдалий він чи поганий, показує життя. Ми думаємо, радимося, сумніваємося. Часто для будь-якої людини найважче — це зробити вибір, так як від цього вибору може залежати наше майбутнє. Зараз ми часто не замислюємося про наслідки наших рішень, вчинків. Але в будь-якому віці потрібно завжди відповідально ставитися до тих питань, які можуть вплинути на наше подальше життя.
Кожній людині важливо знайти саме свій шлях. Тільки тоді він зможе досягти того, про що мріяв, тільки тоді він зможе отримати задоволення від своєї роботи. Якою буде наша життя, залежить не тільки від нас, але ми можемо зробити багато. Дорослішаючи, ми нерідко замислюємося над питаннями про сенс життя, про те, яку роль відіграє людина на Землі. Ми мріємо про щасливе життя, віримо в те, що ми досягнемо багато чого. На жаль, не всі наші мрії реалізуються, але кожен з нас повинен зробити все, щоб задумане здійснилося.

З самого народження нас оточують близькі і рідні люди, які завжди нас підтримають, допоможуть. Для нас вони є прикладом, і нерідко ми чинимо так, як вони хочуть. Але бувають такі моменти, коли думка друзів ми вважаємо більш авторитетним. Вирішуючи різні питання, кожен з нас може помилятися, сумніватися, шкодувати про свої вчинки. Ухвалення деяких рішень впливає на наше майбутнє життя. У таких випадках нам самим буває важко самостійно зробити вибір, тому не радячись дорослих не обійтися, адже у них більше досвіду, вони краще розбираються в людях. Потрібно завжди вміти вислухати людей, яким ти довіряєш — батьків, вчителів, знайомих. А потім прийняти рішення, від якого залежить твоя майбутня життя. Звичайно, свою думку потрібно завжди мати, але прислухатися до чужої думки ніколи не завадить.

Вибір життєвого шляху залежить від того, яку професію ми оберемо. Професія повинна подобатися людині. Якщо він вибере спеціальність не до душі, він потім буде шкодувати про це все життя. Тому до цього питання потрібно підійти з усією відповідальністю. Ми повинні порадитися з рідними, близькими, друзями. Потрібно подумати і про те, де можна влаштуватися на роботу, маючи дану професію, чи буде вона затребувана. І навіть якщо ти будеш хорошим фахівцем, не слід забувати, що в житті важливо не тільки ким бути, але і яким бути.

Часто для будь-якої людини найважче — це зробити вибір, тому що від цього вибору може залежати наше майбутнє. Зараз ми часто не замислюємося про наслідки наших рішень, вчинків. Але в будь-якому віці потрібно завжди відповідально ставитися до тих питань, які можуть вплинути на наше подальше життя.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Ще здавна, у будь –яку епоху цінували різні людські якості, для когось це було мужність, харизматичність, працелюбність, виваженість, прагматичність, любов. Але в нашу нову еру поняття про людські якості дуже змінилося.

По-перше, саме людські якості це те, що прикрашає людину з будь-якої сторони. Не можна поділити людські якості на хороші чи погані. Всі вони грають свою певну роль в житті кожного з нас. Мабуть, наш сучасний світ можна вважати поганим, бо саме в ньому є жорстокість, егоїзм, самолюбство, а головне жадібність та жага до грошей. Це є наша ключова проблема.

Не можна не згадати, А. С Маршака та його твір «Дванадцять місяців». В якому розповідається про те, як жадібність вбиває людину й це правда, адже сучасній молоді найбільше потрібні гроші та популярність. Так, саме й розповідається в цьому творі. Людям не потрібно добро, любов, ніжність, щирі почуття, кохання – лише гроші й багатство-ось ключові поняття сучасної молоді.

По-друге, людину можна впізнати тільки за її справами, яка вона добра чи зла, яка в неї душа. Хочу сказати, що серед сучасної молоді більшість з них людські якості взагалі не потрібні. Їм потрібно тільки гроші, мабуть, світ перевернувся, але як противно дивитися на бездіяльність сучасної молоді та без дійсність навіть прийти на допомогу.

Яскравим прикладом цього, може бути історія, яка трапилася зі мною. Мій друг Денис завжди любив допомагати кожному в усьому, особливо своїй сім’ї. Ніколи він не проходив повз людини, яка просила милостиню чи якусь поміч, Старався завжди допомагати й жити правильним життям. Саме такі люди достойні поваги, щоб сучасні діти з них брали приклад. На жаль, в нашому світі таких мало.

Отже, гроші, як грали так і грають дуже велику роль в нашому суспільстві, особливо у сучасній молоді.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Так, звичайно потрібно, адже це є однією з головних проблем сучасного світу – непорозуміння природи та людини. Треба знайти гармонію між ними й тоді в світі не буде ніяких проблем.

По-перше, якщо людина буде погано ставитися до природи, руйнувати її флору та фауну, нищити все живе навкруги, а головне- засмічувати її та шкодити всьому це призведе до летальних наслідків й буде шкодити не тільки природі, але й людині.

Не можна не згадати, дитячі оповідання Григора Тютюнника у яких він висвітлює головні проблеми взаємозв’язку людини та природи, а також ті основні проблеми сучасності, які пов’язані саме з навколишнім світом.

По-друге, правильне використання природи – це раціональне використання, бо якщо людина буде добре ставитися до природи, природа їй віддячить своєю екологією та чистотою, адже наше здоров’я завжди починається з наших дій.

Яскравим прикладом цього може стати історія, яка трапилася зі мною. Мій дідусь Олег видатний еколог України, почесний громадянин й поважна людина. За допомогоюсвоїх сил та трудів він очистив багато лісів від сміття, запропонував санкції проти безпечного захоронення шкідливих речовин. Одним словом, робив майже все, щоб допомогти природі. Якщо б кожна
людина вкладала якусь частку для збереження екосистеми, природній фонд був би чистішим й наше життя було б кращим.

Отже, правильне володарювання над природою та доцільність її підкорення залежить тільки від наших дій та рішень. Тому, це питання буде актуальним у будь–який час.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

У кожного з нас в житті траплялися зміни, вони були, або глобальними, або
частковими. Неможливо людині прожити без змін своє життя. З часом світ
змінюється й змінюється все наше життя.

По-перше, зміни це найцікавіше, що може статися в нашому житті. Ніколи не знатимеш якими вони будуть позитивними чи негативними, але завжди треба готуватися до всього найкращого.

Не можна не згадати, пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови» в якому основну роль виконує Григорій Многогрішний. Його життя дуже сильно змінилося, торік він був втікачем від радянських таборів, а вже зараз поселився в родині тигроловів, знайшов своє кохання та врятувався від небезпеки. Ось таке буває життя.

По-друге, наш світ повен небезпеки, зла та несправедливості, але ж якщо ми хочемо вплинути на хід подій та зробити наш світ ще більш кращим, нам треба самим змінюватися позитивно.

Яскравий приклад цього може бути історія яка трапилася зі мною. Мій друг Микола з 15 років палить, але через рік коли з’ясувалися в нього багато проблеми зі здоров’ям, він змінився на краще, почав займатися спортом, кинув палити, а головне задумався над своїм майбутнім. Це є прикладом власних змін.

Отже, треба завжди бути до всього готовим, й змінювати своє життя на
краще.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Дива – це насправді неймовірно та чудово. В кожної дитини вони, мабуть, асоціюються з чимось незвичайним та цікавим. Як прикро, що багато людей не помічають дива в своєму життя, хоча вони існують й в них потрібно вірити.

По-перше, дива у кожної людини асоціюються по –різному. У когось це звичайні побутові речі, а для когось дива –це одужання людини від тяжкої хвороби, а для когось це знайти своє вірне кохання чи отримати свою омріяну професію.

Не можна не згадати, головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто» — Степана Радченка. Юнак з села, в якого не було грошей, був з бідної родини поїхав навчатися в місто Київ та здобувати вищу освіту. Для нього це було диво, коли він здобув омріяну спеціальність та почав працюватися й непогано заробляти. Тому диво для кожного своє.

По-друге, дива бувають насправді, треба лише в них вірити та докладати всіх зусиль, щоб вони здійснювалися, а для цього не треба лінуватися, а досягати своєї мети також працею та розумом.

Яскравим прикладом цього може бути історія яка трапилася зі мною. Мій друг Семен дуже хотів скласти добре іспити та поступити до вищого навчального закладу в Київ, а для цього були потрібні значні гроші та знання. Але надіятися на диво він не хотів, тому все почав робити самотужки, вчити, готуватися до іспитів. Він дуже добре склав екзамени й вступив туди, куди і хотів.

Отже, треба вірити в дива, але не надіятися на них. Дива з’являються тільки з наполегливістю та працею.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Зима — прекрасна й чарівна пора. Всі дітлахи та школярі люблять зиму, як загадкову та новорічну фею. Діти найбільше все ж таки раді, навіть не літнім канікулам, а зимовим. Чому?

По – перше, зимові канікули – це море вражень, позитиву та солодких подарунків. Зима як одна з найкращих пори року для дітей є самою найцікавішою. Адже, всі чекають нового року, Різдва, багато снігу, новорічних подарунків та здійснення всіх
бажань та мрій. Як на мене, то саме зимові канікули є найкращими з усіх. Веселими та новорічними, сніжними й загадковими. Вся дітвора буде чекати саме них, адже будь –які канікули це завжди свято. Тому, дуже прикро, що вони так швидко закінчуються.

Зимові канікули це весела пора для віх. Це справжня святкова атмосфера, яка надихає нас творити та відпочивати. Тому, нехай, канікули ніколи не закінчуються…

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Зима — це завжди весела та чудова пора для малечі. Хто з нас не любить зиму? Всім вона подобається. Зима це радість для кожного. Як на мене, зима найкрасивішою є у лісі. Кожній людині хочеться прогулятися зимовим лісом, тому що це справжня зимова казка, яка приваблює та надихає творити.

Зимові дерева, поскрипує сніжок під ногами, новорічні ялинки — ти опиняєшся у справжній новорічній казці. В тихому зимовому лісі скрізь тиша, мов зима зачарувала всі дерева, всіх тварин та рослин своїми зимовими чарами. Все вкрилося снігом! Як в лісі багато снігу! Сніг скрізь, скрізь де ти не поглянеш. Все засипано снігом, й ні душі, мабуть, кожному з нас подобається ця пори року своєю чарівністю й загадковістю.

Зима — справжня краса. Нехай, зимова казка буде радувати кожне наше серце своєю красою, а душу зігрівати радістю.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Василь Олександрович Сухомлинський – це народний педагог, письменник та публіцист, але більш відомий, як народний вчитель мудрості. Всі діти знають про цю славетну людину, адже Василь Сухомлинський вклав всю свою душу в дітей. Недарма, його іменем, названі премії, стипендії, почесне ім’я його носять університети та вулиці України.

Сухомлинський дуже любив дітей й саме їх вихованню, турботі та навчанню присвятив все своє життя. Він багато працював й писав книги, оповідання, любив вигадувати дитячі казки та вірші. Досвід вчителювання Василя Сухомлинського великий – приблизно 30 з гаком років.В нього було дуже складне дитинство, бо народився він у ідній селянській родині, а всю свою мудрість здобував ще у дитячі роки за допомогою книги. Прославився він все таки завдяки щирої любові до дітей.

Василь Сухомлинський це та геніальна людина, якою може пишатися вся Україна. Це справжній майстер дитячої любові, найкращий вчитель мудрості, бо свою мудрість він передавав найціннішим – це дітям.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Емоції в нашому житті відіграють велику й занадто цікаву роль. Це психологічний чинник, який є в кожної людини. Мабуть, немає на світі жодної людини у якої не було б емоцій. Всі ми різні ми знаємо про це, але в кожного є свій неповторний й незвичний цим характер. Цілями, а головне — емоціями й прагненнями. Тому, треба розуміти це, й розуміти про те яку ж головну функцію виконують емоції в нашому світі.

Хочу сказати й те, що без емоцій людина не є людиною. Емоції показують
настрій людини, її самопочуття, характер, відкривають одним словом її
душу. Емоції є дуже корисними, не треба бути завжди невеселим й сумним,
а радуватися кожному дню, як останньому й вірити що все буде добре. Тобто,
бути життєрадісними й щирими у своїх емоціях. Не треба ніколи ховатися від свого світу, ховати свої почуття й емоції й бути замкнутим у собі. Треба бути завжди на позитиві, завжди виражати свої емоції, адже цим людина живе, й радіє. Вона становиться справжньою людиною!

Треба бути життєрадісним й радіти кожному прожитому дню, насолоджуватися життям, тоді у людини будуть тільки позитивні емоції. Недарма, багато вчених саме вивченню емоцій присвячували все своє життя.Тому, що вони розуміли їх цілющу й психологічну силу. Емоції надихають творити, любити, пізнавати, вивчати. Треба цінувати те, що ти маєш.

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Поразка –це те, що завжди підштовхує людину вперед до нових дій, взяти реванш й отримати перемогу. Крім того, людина отримує значний досвід та робить певні висновки.

По–перше, ніколи не треба боятися якихось поразок в своєму житті. Вони й створені для того, аби навчити людину чомусь, дати якийсь позитивний досвід, тому не треба боятися цього. 

Не можна не згадати, урбаністичний роман Валер’яна Підмогильного «Місто», в якому головний герой твору Степан Радченко зазнав дуже багато невдач в своєму житті, поразок, але він не здавався, а йшов крокуючи тільки вперед. Це приклад людини, яка ніколи не здається.

По–друге, коли ти зазнав невдач не треба сидіти склавши руки, а треба досягати своєї цілі до кінця й рухатися тільки вперед. 

Яскравим прикладом з мого життя може стати історія, яка трапилася зі мною. Моя подруга Олена дуже гарно готує, але шкода, що вона припустилася помилки й не отримала перемогу на кулінарному конкурсі. Це дало їй поштовх продовжувати готувати далі, щоб покращити свої вміння та навички. Через рік за допомогою своїх зусиль вона отримала перемогу. 

Отже, поразка дійсно навчає нас бути кращими й не покладати руки, а добиватися своєї мети до кінця.