Збільшити або зменшити шрифт тексту :
Я вважаю,щоб отримати прощення,необхідно прощати і навіть старатися це робити це завжди першими.
По-перше,за всесвітнім законом прощаючи інших,отримаємо прощення теж наших інколи необдуманих вчинків.
Прикладом слугує мій друг Сергій,він є саме тою людину ,яка не вміє пробачати. Одного разу ми каталися на велосипедах і коли почав його обганяти,то зачепив колесо велосипеда мого друга. Він втратив рівновагу і впав. На щастя,все добре закінчилося. Сергій відбувся синцями. Я допоміг хлопцю піднятися і попросив вибачення,але він не прийняв їх,а тільки щось невдоволено пробурмотів у мою сторону. Минув тиждень,а ми досі не помирилися. В той момент я побачив свого однокласника Петра ,який сильно завинив перед мною. Я його не міг вибачити,образа «засіла» десь глибоко в серці. Але підійшовши до Петра, привітався і сказав ,що більше не ображаюся на нього ,адже я тепер розумів,як важко не бути прощеним.
По-друге,не вміючи прощати, «руйнуємо» свій внутрішній світ ,наповнюючи його негативом,а хто від цього програє: непрощена людина чи ми?
Яскравим прикладом з літератури є головний герой роману «Хіба ревуть воли,як ясла повні?»Панаса Мирного – Чіпка Вареник. Одна з найголовніших рис,яка притаманна йому генетично – це невміння прощати.«Ще давно,в дитинстві щось лихе,недобре,непокійне заворушилося в його серці». Хоч бабуся вчила Чіпку людей прощати,але головний герой все робив навпаки. Він не тільки «тримав» образу в душі,а ще і жорстоко карав людей,які йому шкодили. Ці риси не допомогли Чіпці стати на сторону добра,перебороти в собі зло. Як ми бачимо,від невміння Варениченка прощати найбільше страждає він сам.
Отже,щоб отримати прощення,необхідно прощати. Завжди треба починати з себе,тому прощаймо першими і отримуймо спокій та полегшення.
Свежие комментарии