Збільшити або зменшити шрифт тексту : Упродовж майже тридцяти століть байка була улюбленим жанром читачів, завжди стояла на сторожі загальнолюдських ідеалів – добро, честь, справедливість, гостро відчувала такі людські вади, як грубість і тупість, пихатість і лицемірство, підступність і лукавство, несправедливість і жорстокість, дармоїдство. Найвидатніші байкарі світу: Езоп, Федр, Лафонтен, Крилов, Глібов, Гребінка та інші — вірили в людину, її високе призначення на землі, мріяли бачити людство духовно багатшим, досконалішим, цивілізованішим. До цього повинні прагнути і ми з вами. Кожна людина мусить бути порядною, доброю, освіченою, культурною.
Першим байкарем був римський раб грек Езоп. Це напівлегендарна, напівреальна особа, справжнє буття якої викликало багато сумнівів ще з античних часів. Проте першу згадку про Езопа знаходимо у старогрецького історика V ст. до н.е. Геродота, який називає його рабом з острова Самоса за часів фараона Азаміса.
З цього оповідання, очевидно, й пішли інші розповіді про життя Езопа, горбатого, некрасивого раба, вчителя філософії Ксанта. Пізніше Езоп був викуплений з рабства і служив при дворі лідійського царя. Йому приписують майже всі сюжети античних байок, які дійшли до нас.У Центральній Європі цей жанр особливо став відомим у другій половині XVІІст. з приходом у літературу видатного байкаря Франції Жана Лафонтена. Байки принесли Лафонтену всесвітню славу і зробили письменника класиком французької літератури. Його байки – це жива і яскрава картина всіх прошарків французького суспільства XVІІст.
В Україні ще в XVІІ — XVІІІст. Байку інколи використовували з дидактичною метою як засіб повчання, як можливість говорити просто про складні речі. До байки як до епічного жанру часто зверталися у своїх поетиках і риторика учені Києво – Могилянської академії. У свій час величезної популярності у читачів і слухачів зажила байки П.П. Гулака – Артемовського. У кінці 20-х років XІXст. в літературу входить талановитий і самобутній поет – романтик Л.Боровиковський (1806 – 1889 ). Найславетнішим байкарем передшевченківської доби став Є.Гребінка, талановитий поет, прозаїк і видавець, визначний майстер художнього слова. Його збірка байок «Малороссийские приказки» стала визначною подією в українській літературі.
Слово вчителя. Найбільшого розвитку байка досягла у творчості видатного українського байкаря Л.Глібова, який виступив зі своїми сатиричними творами в 50-60 роках XІXст., у період найбільшого соціального і національного гноблення.
Байка як літературний жанр має своєрідність побудови:
Перша ознака – алегорія (інакомислення). Це зображення людських рис і характерів за допомогою образів тварин, предметів, рослин. Якщо немає алегорії, байка перетворюється на казку чи оповідання. Друга ознака: сюжетність – розповідь про події.(Експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка).
Але навіть алегоричні та сюжетні твори ми не можемо назвати байками. Адже головною ознакою байки є її повчальність. Вона завжди складається з двох частин: розповіді й оповідання – моралі.
Схематично байку можна зобразити так.
Оповідна – Алегоричність, сюжетність.
Повчальна – Повчальний характер, малий обсяг.
Свежие комментарии