Збільшити або зменшити шрифт тексту :
Пушкін особливо дорожив своїм романом «Євгеній Онєгін». Сім років наполегливої праці автора дали світові зразковий по формі та філософський по суті твір.
Головний герой Євгеній Онєгін – образ суперечливий, а тому справжній. Адже в реальному житті немає поділу на негативних чи позитивних персонажів. Отже, Онєгін – це образ реальної людини, з її вадами та чеснотами. Євгеній Онєгін – молодий чоловік, аристократичного походження. Він з дитинства не знав бідності та особливих нещасть. Тобто, можна сказати, що герой належав до кола «щасливчиків». Проте світське життя дуже швидко набридає Онєгіну. Його охоплює хвороба того часу – нудьга.
Пушкін не виправдовує недоліків свого героя. З самого початку твору автор говорить про нього дещо іронічно. Щодо освіти, то Онєгін мав славу досить розумного, хоч і педантичного молодика. Насправді ж Пушкін викриває систему навчання дворян того часу, говорячи «Ми всі вчилися потроху чого-небудь і як-небудь». Отже, Онєгін не скільки був освіченим, скільки вмів справляти таке враження.
Герой стежив за модою: одягався стильно, мав гарну зачіску. Зовнішньо він був ідеалом світської людини. Але внутрішньо герой зневажав світське життя. Він бачив його лицемірність та штучність. Онєгін нудьгує серед пихатих, поверхово освічених дворян. Він вважає себе кращим за них, хоча Пушкін неодноразово вказує, що насправді герой багато в чому не відрізняється від свого середовища. Герой проходить випробування дружбою та коханням. Й обидва випробування не витримує.
Дружба Онєгіна і Ленського була своєрідною з самого початку. Скептик Онєгін і романтик Ленський були ніби антиподами, які дивом подружилися. Євгеній з теплотою ставиться до юного друга, але не може навіть заради нього відступитися від своїх принципів. Їх сварка призводить до трагедії – Онєгін застрелив Ленського на дуелі. Герой завжди користувався увагою жінок. Він легко здобував любовні перемоги, і наситився ними до нудьги. Тому наївна і добра Тетяна Ларіна також не може в ньому викликати сильних почуттів. Хоча Онєгін відмічає її особливість. На кохання юної провінційної дівчини він відповідає суворою відмовою. Герой вважає, що чинить правильно, адже він згубив би юну дівчину. В якійсь мірі його вчинок можна зрозуміти.
Коли Онєгін зустрічає Тетяну вдруге, то вже минули роки і юна скромна дівчина перетворилася на розкішну даму. Вона вже заміжня і заспокоїла свої душевні пориви. І тут з Онєгіним трапляються дивні зміни – він раптом розуміє, що кохає цю жінку. Герой зізнається в своїх почуттях, але дістає сувору відмову – так як колись він відмовив їй. Образ Євгенія Онєгіна – суперечливий, тому його важко віднести до якоїсь однієї категорії людей.
Свежие комментарии