Твір на тему:"Мабуть, головне завдання справжнього мистецтва – оспівувати красу,як таку"

Збільшити або зменшити шрифт тексту : Я вважаю, що все найпрекрасніше, що створила людина за століття цивілізації, визначається одним словом — мистецтво. Навчившись бачити красу навіть в дрібницях, ми немов відчуваємо духовно, впускаючи в свою душу справжні радості життя: справжнє кохання, вірну дружбу, світоч знань, співчуття до ближнього.

Мистецтво робить людину кращою, пробуджуючи в її душі прекрасні почуття і високі помисли. Якби не було навколо нас нерукотворної краси природи, хіба знали б ми, що таке досконалість? Коли на серці «камінь лежить «образа або біль, брехня або зрада — тільки щось дійсно чудове і захоплююче, красиве може повернути рівновагу розуму і спокій душі.

Талановита людина не може байдуже пройти повз урочистостей краси і не висловити свої емоції в пориві творчості: художник — на полотні, поет — в римованому рядку, ювелір — в ограненому камені, скульптор — у статуї, а народний умілець — в будь-який, побутової дрібнички, яка стане шедевром.

«Краса врятує світ» — знайома фраза, лаконічна і дуже точна. Мистецтво — це головна краса людства. Увібрала в себе мудрість минулих тисячоліть, вона ширяє високо в піднебессі, відкриваючи свою істину тільки обраним шанувальникам і поціновувачам прекрасного.Товстосуми скуповують твори мистецтва для своїх приватних колекцій, позбавляючи сучасних обивателів можливості долучитися до таїнства спадщини великих метрів класичного мистецтва.

На щастя, багато з прекрасного минулого увічнено в музиці, живий голос якої не сховаєш в кам’яних схованках; в архітектурі, яка захоплює своєю урочистою величчю і неповторністю; в поезії і прозі, сила слова яких піднімає дух свободи, наповнюючи серця людей патріотизмом і гордістю.
Мистецтво робить нас сильнішими, змушуючи боротися за свою віру і правду, і не здаватися на тернистому шляху до досягнення мети. Коли ми бачимо щось прекрасне, то теж хочемо стати прекраснішими. Це природне бажання і є нашою людською сутністю. Ми наділені розумом, який, в гармонії з почуттями, завжди прагне до споглядання і розуміння істинної краси світу.

Навіть, блукаючи в темряві цинічного прагматизму, завжди є надія, за допомогою мистецтва, виринути з порочної безодні, щоб зцілитися і, нарешті, побачити світ очима людини.