Збільшити або зменшити шрифт тексту :
Кожна епоха формувала і формує своє ставлення до молоді та її ролі в житті суспільства.Однією з головних характеристик розвитку світової цивілізації в цілому на рубежі другого і третього тисячоліть є зростання ролі Людини у всіх сферах життя. Це виражається насамперед у тому, що накопичення суспільного багатства сьогодні вже відбувається не тільки в капіталі, а по перевазі в людині. Такий імператив науково-технічної революції і сучасної економіки, намітився ще на початку XX століття. Чи не земля, не машини й устаткування, а людина — працівник — ось головний капітал, ресурс і, значить, головне поле сучасних інвестицій. Не комп’ютер, лазер, не техніка і економіка, а людина, що створює комп’ютери і лазери, всю економіку і техніку — ось справжній двигун прогресу нашої епохи. Суспільство, що вкладає гроші в молодь (в її навчання, виховання, побут, культуру, здоров’я тощо), інвестує свій прогрес.
Людина, подібно всім тваринам, проявляє біологічне прагнення зростати в чисельності при достатку їжі. Але є принципова відмінність: інші живі організми дотримуються в цілому фіксованого рівня потреб, а людина постійно збільшує запити. І вона не видобуває їжу, що виросла природним чином, а витрачає інші ресурси на її виробництво! Значить, не обов’язково збільшувати кількість людей, щоб досягти кризи. Досить при тій же чисельності збільшити споживання. Що і відбувається.
Читач може припустити, що ми маємо намір в черговий раз критикувати горезвісне споживацтво. Ні, я не стану цього робити.. На мій погляд, молодь завжди несе з собою щось нове, свіже. Молодь має змінювати оточуючий світ! Поодинці це робити важко, тож ентузіасти мають об’єднуватись. Молоді люди — бунтівники проти шаблонів поведінки, реформатори. Головне, щоб вони не боялися своєї ролі та не перетворювалися на “старих” у молодому тілі. Все одно молодь не має такого життєвого досвіду, як старші люди. То навіщо втрачати свою неповторність?
Свежие комментарии