Твір на тему «Нечиста сила у повісті М. Гоголя «Вечір проти Іванна Купала»

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

 У творах Н. В. Гоголя в світ людей проникають в основному злі сутності та ще й діють їхні соратники — злі чаклуни й відьми. Лише зрідка людям зустрічаються доброзичливі істоти з іншого світу. І все ж у творах письменника злісних вихідців з іншого світу куди більше, ніж добрих. Можливо, в подібному «розподілі сил» відбилося насторожене ставлення людей до загадкового світу, зіткнення з яким може привести до непередбачуваних наслідків. Незважаючи не те, що більшість своїх творів М. Гоголь писав російською мовою, він попри все зберігав у них українські фольклорні моделі. Добре відомо, що письменник з великою повагою ставився до легенд, казок, обрядів наших співвітчизників, добре знав вірування і усю народну українську творчість взагалі.

Прикладом цього може служити українська легенда про цвіт папороті, яку М. Гоголь поклав в основу свого оповідання «Вечір проти Івана Купала». За сюжетом оповіді в одному з українських хуторів з’являється Басаврюк – така собі «бісівська людина», яка являла собою уособлення диявола і нечистої сили, що не тільки спокушає людей, а й зводить їх з розуму. Басаврюк дарував селянам дорогі подарунки, а вже на наступну ніч з людьми відбувалися страшні речі. Та й позбутися цих подарунків було не так вже й просто: кинеш каблучку або намисто у воду, а воно не тоне і повертається назад.

У тому ж хуторі жив бідний робітник Петро Безродний, якій мав «усього-на-всього одну сіреньку свитку». Він був закоханий у дочку свого заможного хазяїна, красуню Підорку. Звичайно ж, батько дівчини неабияк розлютився, коли випадково побачив, як його дочка цілується з Петром, у якого нічого не було за душею. Батько Підорки приймає сватів від пихатого заможного ляха, а Петро намагається втопити своє горе у чарці. Саме в шинку Петро Безродний і зустрічає Басаврюка та укладає з ним угоду, ще не розуміючи, що укладає угоду з самим дияволом. Попри всі страхіття, що ввижатимуться парубкові, він повинен буде піти в ніч на Івана Купала у Ведмежу балку і зірвати там цвіт папороті. Однак хлопець і не здогадується, що йому прийдеться піти ще далі і пролити кров невинної дитини – молодшого брата своєї коханої Івася. Спочатку людське єство Безродного намагалося протестувати і він навіть замахнувся на відьму, що з’явилася перед ним, ножем. Але Басаврюк нагадав Петрові про їхню угоду, а відьма топнула ногою: на тому місці земля розверзнулася і відкрила хлопцеві купу коштовностей. Очі Петра загорілися на таке багатство, його розум затуманився і, не пам’ятаючи себе, Петро вбив малого Івася.

Наступного дня Петро прокинувся серед мішків з дорогоцінностями, але нічого не міг згадати. Проте, як це частіше усього буває, скарби, здобуті з допомогою диявола, не роблять людину щасливою. Петро увесь час намагався пригадати, що з ним коїлося у той страшний вечір проти Івана Купала і більш ні про що не міг думати. Не допомогла йому і кохана Підорка, яка силилася врятувати затьмарений розум хлопця і допомогти своєму коханому.У зачиненій хаті Петра коїлися жахливі речі, а через деякий час селяни знайшли в ній лише черепки і купку попелу. Такою булу плата Петра за диявольське багатство, плата за невинно пролиту кров.

Персонажі оповідання М. Гоголя «Вечір проти Івана Купала» яскраво зображені у кращих українських фольклорних традиціях, для чого автор використав порівняння і епітети. Пейзажі, змальовані у творі, ніби доповнюють фантастичний світ, у якому безкарно діє нечиста сила. У народному стилі зображені всі дива і перетворення, так само зображено і відьму, що з’являється перед Петром.Незважаючи на те, що оповідання написано російською мовою, М. Гоголю вдалося майстерно передати український колорит легенди. Цілком виправдано і гармонійно виглядають у творі українські приказки і окремі слова.

Творче переосмислюючи народну легенду про цвіт папороті, М. Гоголь створив оригінальній і неповторний художній твір, який визиває інтерес у читачів багатьох поколінь, який змушує перейматися трагічною долею героїв оповідання, милуватися чудовою народною мовою оповіді і шукати відповідей на вічне питання – як навчитися протистояти спокусам, які у всі часи переслідують людей.