Збільшити або зменшити шрифт тексту :
У своїй поемі «Гайдамаки» Шевченко оспівав героїчне минуле українського народу. Використання спогадів старих людей і фольклорних матеріалів про повстання гайдамаків проти національного й релігійного гніту дало поетові змогу змалювати історичні події так, як їх оцінював народ. Повсталий народ є головним героєм поеми, атиповим представником повстанців змальований Ярема Галайда.
Отакий-то мій Ярема,
Сирота багатий.
Ярема-сирота — наймит, один з тих, хто найбільше зазнав кривди від гнобителів. Довго терпів Ярема знущання над собою, але розпочалося повстання, і він виступив у перших рядах народних борців за волю. Убогий сирота стає героєм, захисником людських прав, непримиренним ворогом панів. Ярема — виразник волелюбних прагнень пригноблених людей. Він, як і інші повстанці, вірить в ідеальний образ «доброго гетьмана», який захистить простий народ:
Оживуть гетьмани в золотім жупані;
Прокинеться доля…
За цю долю, за омріяну волю Ярема Галайда виявляє у бою надзвичайну завзятість:
А Ярема — страшно глянуть —
По три, по чотири
Так і кладе.
Та Галайда не тільки непохитний боєць, а й ніжний закоханий. З теплотою Шевченко змальовує його кохання до Оксани, заради якої Ярема готовий на будь-який подвиг.
Ярема Галайда — утілення народного гніву проти панів, непримиренності, нещадності до ворогів. І хоч образ цього героя створений поетичною уявою Шевченка, ми по праву можемо назвати його історичним. Ярема — це багатостраждальний український народ, і його участь у повстанні — патріотичний подвиг в ім’я волі.
Свежие комментарии