Збільшити або зменшити шрифт тексту : Вітчизна – країна, в якій ми народилися і проживаємо, це шматочок землі з якою нас поєднує міцний емоційний зв’язок, незважаючи на просторове віддалення. Вітчизна, вона ніби мати, яку ми повинні пам’ятати і любити. Сини і дочки, які покинули свою матір в пошуках кращої долі є глибоко нещасними. Можна мати матеріальні блага, але не мати можливості дихати рідним повітрям, уклонитись рідній землі.
Історія Україна нам стверджує, що за всі віки існування української землі, наш сильний і сміливий народ до останнього боровся за незалежність нашої Вітчизни. Пройшовши всі випробовування український патріотизм зміцнів і загартувався. У п’єсі Фрідріха Шиллера «Вільгельм Телль» змальовується схожа картина історії України. Швейцарці, як і українці, з віків у віки мужньо боролися за незалежність своєї рідної домівки.
Образ Вільгельма Телля дуже цінували письменники. У 1860 році в «Передньому слові до громади. Погляд на українську словесність» — передмові до виданого альманаху «Хата» він писав: «Нехай воно й буде собі до любої вподоби кожному, хто розуміє всяку красу і правду, якою.б її мовою не вимовлено. Нехай читають Пушкіна і Гоголя наші земляки, нарівні з Байроном, Шиллером і Міцкевичем…»
У творі Шиллера події відбуваються в кінці XIII століття, коли три кантони, об’єднавшись, показали сміливий швейцарський народ, якому ніяка війна не страшна , коли мова йде про захист Вітчизни. Любов до Батьківщини схована в далекому заповітному куточку серця подалі від недобрих поглядів і жорстокого світу. З історії Швейцарії та України можна сказати, що люди всіх часів любили, шанували і оберігали свою Вітчизну, вважали її найголовнішим і наймилішим що у них є.
Свежие комментарии