Збільшити або зменшити шрифт тексту :
Пісня – це душа народу. У ній – його минуле, сучасне и майбутнє. У ній – тонка краса и непереможна сила. Такими є пісні Андрія Малишка, які оздоровлюють мою душу, допомагають зберегти віру в людину, в незрадливу любов, у щиру дружбу, в силу світової краси. Сьогодні, коли ми будуємо незалежну Україну, Малишка “Пісня про рушник”, “Стежина”, “Ранки солов’їні”, “Вчителько моя”, “Білі каштани” з нами. І передадуться у спадок нашим дітям.
Материнська любов й відданість присвятої співає схвильовані рядки “Пісні про рушник”. Проводжає мати сина в далеку дорогу. В її погляді – тривога и смуток, але і надія на щасливе майбутнє сина. Скільки ночей вона не доспала, щоб вишити йому рушник і подарувати “на щастя, на долю”. З великою любов’ю змальовує Андрій Малишко портрет матері:
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші блакитні твої.
Материнська віру в світлу долю сина втілює в образі вишитого рушника, що символізує життєву дорогу людини й материнське благословення. Щирий уклін рідній матусі за її турботу, вірну любов и ласку.
Свежие комментарии