Твір на тему: "Хто нічого не робить ,той ніколи немає часу"

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Уявімо, що раптом ми не захотіли нічого робити. Зупинилися заводи і фабрики, ніхто не випікає хліб, бо немає з чого його пекти. Адже землю не обробляли, на полях нічого не сіяли.Лінувалися всі разом, а їсти хочеться, аж терпіти вже не сила. І що ж робити? І на плодових деревах нема нічогісінько, бо плодожерка та інші шкідливі комахи погризли листя, урожаю немає… Ніхто не працював, не обробляв дерев… Навколо є трава та різні дикі рослини, і ніхто не знає, що можна їсти, а що ні, бо ніхто не вивчав природу, не писав книжок, ніхто їх не видавав — усі лінувалися. Та й для книжки треба стільки паперу, а де взяти? Лісу ніхто не садив, дерев не пиляв, ніхто не виготовляв папір… Усі лінувалися… Як ви гадаєте, що трапиться з таким суспільством?

Так, настане крах. Є влучний вислів: «Хто не працює, той не їсть». А що ж будемо їсти, коли ніхто нічого не робить? Не лише їжі не матимемо, а й житла, бо ніхто не збудує будинків, не буде чим їх опалювати, не буде одягу, бо хто пошиє та й з чого? І що робити? Отже, виявляється, що без щоденної наполегливої праці жодна людина не може обійтися, суспільство загине, бо всі ми залежні один від одного, один одному потрібні. Чим раніше дитину привчають до роботи, тим краще для неї, бо що навчиться і що вмітиме, того за плечима не носити, а знання — це найлегша ноша. Хтось може мені заперечити, що, мовляв, є такі люди, котрі не працюють, а живуть у достатку. Людина повинна працювати, бо інакше вона житиме за чийсь рахунок, сидітиме у когось на шиї. Праця чоловіка годує, а лінь марнує». Розумна людина намагається працювати, вчитися, щоб потім жити в достатку і щасливо. Тому запам’ятайте, що праця — всьому основа. «Не кайся рано встати, а кайся довго спати» — каже народна мудрість.

Людина при великому бажанні може навчитися робити практично все. Хоча це не завжди просто. Але ви ніколи не опускайте руки при перших невдачах, а пробуйте ще і ще, доки у вас не вийде, адже ви це можете й у вас обов’язково вийде. Тому будьте горді, але не носіть у своєму серці гординю. Гордість — це почуття особистої гідності, самоповаги. А гординя (гордування) — це виявлення зневаги до оточуючих, пиха, чванство.

Kюдина — господар своєї долі. Лише від неї самої залежить, по якій стежині в житті вона піде, тому що у кожного є вибір. Або працювати, жити чесно і праведно, любити і поважати себе, бути гордою людиною, але це важко, бо треба постійно працювати над собою. Або лінуватися, бути безвольним, байдужим до себе, втратити самоповагу і котитися під укіс. Це легко, не треба докладати зусиль, але тоді життя жорстоко обійдеться з вами і нічого в ньому не досягнете. Таким чином, людина стоїть перед вибором. І від того, який шлях вона обере, залежатиме усе її життя. Тому будьте обачні. Все як у казці: по одній дорозі підеш — у рай попадеш, а по другій підеш — зовсім пропадеш. А школа дає кожному з вас чарівний клубочок, що дасть вам добре жити лише за умови, що ви будете наполегливо працювати, любити і поважати себе, привчати себе вчитися вчитись. Отже, поміркуйте над цим, поговоріть зі своїми батьками, бабусями та дідусями, послухайте їхню думку і зробіть кожен для себе висновок. А до свого активного словничка запишіть прислів’я та крилаті вислови, які вам сподобались, і вживайте їх у своїй мові якомога частіше, бо вони вчать жити.