Збільшити або зменшити шрифт тексту :
Благодійність – це така людська риса, що належить до найбільших проявів гуманності. Це не лише прагнення поділитися грішми тих, хто їх має багато, з тими, хто їх потребує. Це такий специфічний стан душі людини, котрий є близьким до самопожертви. Однак, на мою думку, благодійність все ж є вершинним виявом гуманності. По-перше, благодійність є реальною справою – матеріальна чи фінансова допомога, організаційна підтримка, зрештою моральна підтримка абсолютно чужим людям.
Благодійність визначає дієве ставлення людей один до одного, яке спрямоване до допомогу одних людей іншим, котрі потребують цієї допомоги. Саме таке розуміння суті благодійності є поясненням того, що ця властивість людської натури є найвищим проявом всього людського в цій натурі.
Прикладом людини, здатної на самопожертву, є Матір Тереза, про яку немало писали та розповідали, однак її саможертовне життя тяжко вкладається в рамки нашого сприйняття. Вона змогла подати цілому світові наглядний приклад альтруїстичного служіння людям, котрі потребують підтримки. Мати Тереза стала засновницею Ордену Милосердя і на початках робила спроби самостійно допомагати всім стражденним. Вона підтримувала прокажених, намагалася врятувати вмираючих, рятувала психічно хворих людей.
Дуже не просто жертвувати своїми інтересами та проблемами, співчувати комусь, підтримувати, любити та поспішати на допомогу. Це і є виявом людяності, на який в наш час, нажаль, здатен не кожен. Напевно саме через це благодійність завжди поважалася і вважалася найвищою людською чеснотою.
Свежие комментарии