Твір на тему: "Багатство і розмаїття пісенної творчості українців"

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Український народ гордий і мужній, завзятий і сміливий, дотепний і веселий. Свої найщиріші почуття і сподівання вклав він у пісні.

Народна пісня — це «геніальна поетична біографія українського народу». З пісень промовляє добра, щедра і прекрасна душа народу; в них відобразилися такі ідеали, як любов до Батьківщини, ненависть до будь-якого гноблення, мужність і відвага у боротьбі з ворогами, прагнення до соціального і національного визволення. У народних піснях «…вилилася вся минула доля, весь справжній характер України». Тому і сприймаються вони як живі свідки тривожного життя наших предків. Пісня супроводжувала своїх творців від колиски до могили. Нема такої події і такого почуття, які не були б оспівані у пісні.

Про чарівну красу і силу української пісні захоплено відгукувалися видатні діячі культури багатьох країн світу. Я із задоволенням читаю народні твори, слухаю їх у виконанні бабусі, вчу напам’ять. Вони допомагають мені пізнати життя народу, вчать розуміти і любити вітчизняне мистецтво, збагачують духовно.

Серед мистецького багатства українського народу значне місце посідає усна народна творчість — фольклор. Вона з далекої давнини приносить сучаснику думки, мрії, сподівання народу, відтворює його боротьбу проти гнобителів чи іноземних поневолювачів. Можна сказати, що усна народна творчість становить  поетичну біографію народу, історію його трудового життя і боротьби за волю і незалежність, історію ратних подвигів його славних синів. Багатством і різноманітністю жанрів відзначається усна творчість українського народу. Вона є і безцінною духовною скарбницею нації. Усну народну творчість ще називають фольклором, що в перекладі означає — народна мудрість. Фольклор узятий з різних джерел на основі безпосередніх спостережень над навколишнім життям. Він відтворює історію, культуру, побут, традиції, вірування народу. Жанри фольклору  надзвичайно різноманітні — це казки, прислів’я, загадки, пісні, думи тощо.

У багатьох народних думах та піснях український народ прославив козаків, вірних захисників, справжніх патріотів Батьківщини. Тематика дум та пісень тісно пов’язана з подіями, що стосуються всього народу, його ідеалами та прагненнями. Не можна бути свідомим, культурним громадянином своєї країни, не знаючи свого народу, не почуваючи себе його сином. Не можна глибоко розуміти свій народ, не знаючи його художньої словесної творчості. Отже, фольклор — це дорогоцінне художнє надбання народу, це витвір його поетичної душі, котрі необхідно знати й цінувати.

У пісні найповніше передається любов до матері, бо в повсякденному житті ми хочемо, але не вміємо висловити своє почуття, і тоді на допомогу приходять поети. 

Багато з них звернулося до неньки з проникливими словами. Оспівав свою «матір стареньку» з її чорнобривцями Микола Сингаївський, зацвіла вона «вишенькою біленькою» у поезії М. Ткача, забриніла туга за «сивою ластівкою» і «сивим сонечком» з рядків Б. Олійника, схилився в зажурі перед рідною ненею, що молилась за нього «дні і ночі», А. Горчинський. 

Але серед пісень про матір моєю улюбленою стала «Пісня про рушник» А. Малишка. 

Вона пройнята глибокою вдячністю сина «засмученим очам», отим рукам, що так лагідно лягали на наші голівоньки в дитинстві. 

Важко переоцінити значення пісні в житті українця.  Вона оздоровлює душу, допомагає їй зберегти нетлінними свої цінності: віру в людину, в незрадливу любов, у щиру дружбу.