Збільшити або зменшити шрифт тексту :
Ці слова належать Костянтину Григоровичу Паустовському, видатному російському письменнику, прямому нащадкові гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного по батьківській лінії. Прадід його Григорій Паустовський після зруйнування Січі отримав дворянство. Сам Костянтин хоч і писав російською мовою, на запитання Миколи II відповів, що він українець (малорос),але серед його предків є поляки, росіяни і турки .
А як ми, українці, самі ставимося до своєї рідної мови? Коли дивишся передачі по телебаченню, рекламні «шедеври-ролики», у яких звучить «уходячи» та багато інших перлів, то хочеться плакати над мовою, котру так плекали великий Кобзар, нескорена Леся і Каменяр і котру ми самі так безжально нищимо своєю байдужістю. Ну, подумаєш, на рекламному щиті орфографічна помилка – байдуже. А русизм – ну то й що, хіба незрозуміло, про що йдеться? Ось так і проходимо мимо ми , дорослі, ніби-то не помічаючи цього. Байдуже нам, що це читають діти. Нам байдуже… Може, хтось хоче мені заперечити? Нам не байдуже, мовляв. Вірю. Байдуже тим, хто замовляє рекламу, афіші, оголошення; байдуже тим , хто все це розміщує. Напевно, байдуже, бо головне – гроші, зароблені на рекламі. Нам варто було би мати поліцію з грамотності у кожному місті, на кшталт поліції моралі.
Коли людина народжується, вона відразу потрапляє у світ звуків. Людська мова — це теж звуки. Найріднішими для малюка стають звуки, які він чує при народженні. Зазвичай це мова його батьків, вимовлена з любов’ю і ніжністю. На якій мові співає колискову пісню мати, та мова і буде головним у житті для малюка. Тут не головне, яка мова — англійська або французька. Тут головне — які емоції були вкладені при проголошенні звуків. Навіть якщо людині призначено жити в іншій країні, він всеодно буде любити свою першу мову. Ми не можемо обходитися без мови. Вона потрібна нам для спілкування. Часом досить додати міміки або жестів, щоб тебе зрозуміли. Є люди, які не чують, але вони теж користуються мовою жестів. Вони знайшли для себе прийнятний варіант спілкування.
Якщо б мови не було, її варто було придумати. Адже це невід’ємна частинка життя. Тому мова для нас, як повітря. Без нього людина не зможе існувати.
Свежие комментарии