Збільшити або зменшити шрифт тексту :
Не видно берега у сивій млі.За нею, ген — дари і насолоди.І ми забудем давні недогоди,Як рідних гір побачимо шпилі.Далека путь до світлої землі!Таять підступність рифів чорні води,Багато бур і небезпек негодиЗбороти мусять наші кораблі.Які ми будем там? Тяжка наругаСерця стоптала нам — і років злихВ душі ридає незнищенна туга.Вона зсушила вицвіт дум моїх,І я боюсь країни запашної
Не отемнити власною труною.
Свежие комментарии