Збільшити або зменшити шрифт тексту :
Велика радість — робота, В полях, за верстатом, за столом! В. Брюсов.
Хтось із французьких класиків сказав, що робота — це задоволення. Брюсов називає її радістю. Марксисти стверджують, що саме робота створила людину. «Трудові будні — свята для нас», — співалося в одній радянській пісні. У всі часи трудівник був шанованим членом суспільства, а нероби, ледаря воно засуджують. Релігія стверджує догму про роботу «в поту чола свого». Але ніхто публічно не говорив, що людина трудиться заради грошей, заради свого матеріального благополуччя.
Звичайно, людина не повинна все життя працювати тільки заради грошей. Але ось на Заході (а тепер часто і у нас) студент у вільний від занять час виконує роботу, до якої не лежить душа, щоб оплачувати своє навчання. Так, він працює заради грошей. Але і заради того, щоб в майбутньому працювати там, куди його покликало серце. Робота в тій області, до якої є схильності і інтерес, робота за велінням серця і розуму розкриє в людині всі його здібності, таланти, а може, і геніальність. Оцінка такої роботи — не менше важлива обставина, ніж визнання її суспільної значимості, користі. І не слід приховувати від себе та оточення, що ти хочеш отримувати за свою роботу більше грошей. Кожна робота повинна бути оплачена відповідно, інакше людина втрачає стимул до неї. Як здорово, коли робота — це не тільки спосіб добування коштів для існування.
Улюблена робота — це так багато для людини! Улюблена — але не безоплатна.
Гідна оплата праці дає людині можливість не думати постійно про хліб насущний, а зосередитися на підвищенні своєї кваліфікації, на вивченні досвіду колег, зрештою — на підвищення свого інтелектуального рівня. Це вже справжня творчість в роботі. Заради такого задоволення, щастя, радості слід працювати до сьомого поту.
Коли ми чуємо, що країну захлеснуло хабарництво, ми дружно приходимо в обурення. Брати хабарі, як і давати їх, — це аморально, негідно. Але я недавно почув, що у лікаря-реаніматора дитячого відділення при родовому будинку низький оклад. І не у початківця, а у того, що має за плечима десять років роботи. Від нього, його роботи залежить найголовніше — життя грудного дитина. Я не буду засуджувати цього лікаря, якщо він не відмовиться від добровільного платні за роботу від нескінченно вдячних батьків. За вимагання грошей у подібних та інших ситуаціях людський суд суворий. Та й не тільки людський.
І все-таки: заради чого працює людина? Заради того, щоб утримувати себе, свою сім’ю, протриматися, так би мовити, «на плаву», або заради того, щоб реалізувати свої здібності, свої таланти, свої амбіції, навіть своє честолюбство? Я вважаю, що поштовхом, можливо, і є перше, але будь-яка людина все-таки прагне чогось досягти в цьому житті, розкрити свої здібності, показати, що він не гірше за інших, що він чогось вартий.
Свежие комментарии