Твір на тему: "Як я розумію ідею та назву поезії contra spem spero" (Леся Українка "Без надії сподіваюсь")

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Вислів «contra spem spero» є загалом популярним в українській мові, адже його використала українська письменниця Леся Українка у своєму вірші. Вислів утворений за аналогією із виразом Овідія: «Dum spiro, spero» (лат. Поки дихаю, сподіваюсь).

Сентенція Contra spem spero була своєрідним життєвим девізом Лесі Українки, яка хворіла змалечку, але незаважаючи на хворобу була сильна духом.

Наскільки Леся Українка палко любила свій народ, свій рідний край, наскільки уже в юності задумувалась над шляхами його історії, намагаючись взаємозв’язати минуле, сучасне, майбутнє, визначити місце людини у вирі переплетінь народних доль на історичних шляхах, свідчить одна з найсуб’єктивніших поезій збірки «На крилах пісень» — «Contra spem spero!».

Написаний 2 травня 1890 року, час надзвичайного загострення її хвороби, вірш звучить як гімн боротьбі за життя, за світло, за добро, вражає викінченістю, стрункістю форми, конкретністю думки, висловленої точно й афористично. Скільки щирості, життєвого вогню, любові до життя містить кожне слово!

Провідною думкою поезії є вболівання за долю рідного народу, заперечення пасивного співчуття стражданням народу. Героїня вірша, поставивши питання про місце особистості в суспільному житті, відкидає думку про жалі й голосіння.

Хмари осінні, лихо, кора льодова, тьма сприймаються як символи не лише особистого лиха, а передусім всенародного, вселюдного, породженого суспільними умовами.

Уже в цьому вірші зачинається мотив, який, розвиваючись, пройде через усю творчість письменниці: людина стає сильною, коли збагне свій обов’язок, моральну відповідальність перед народом. Юна поетеса свій обов’язок вбачає в тому, щоб «сіять квітки на морозі», поливати їх гіркими сльозами доти, доки не розтане лід гніту і зла і не зійдуть квіти добра і щастя. Вона буде «на гору круту крем’яную» камінь важкий піднімати з веселою піснею на устах, буде шукати «зірку провідну, ясну владарку темних ночей»— і все це заради щастя вітчизни, людей.Вірш побудований на антитезах, причому художні протиставлення звучать як крилаті, афористичні вислови.

Поезія «Contra Spem Spero» є своєрідною програмою дій, це гімн життю і боротьбі. Треба зауважити, що повставши проти духовної деградації, яку нав’язувала поетесі її фізична недуга, вона виграла свою «весну золоту». А Україна отримала поета, що є національною совістю і національною гордістю.