Збільшити або зменшити шрифт тексту :
Для України меценатство мало особливу вагу. Брак постійного й достатнього фінансування, ясна річ, украй негативно відбивався на розвитку національної культури та освіти. Тому в часи бездержавності «малоросійська» культура й освіта змогли розвиватися значною мірою завдяки меценатській підтримці, а не на гроші з імперської скарбниці.
Останнім часом про меценатство в Україні згадують часто. Та цікаво: а чи не можна було б таке модне сьогодні спонсорство на меценатство обміняти? Ось навіть деякі закони вже ухвалили: «Про благодійництво та благодійницькі організації», розпорядження Президента «Про сприяння благодійницькій діяльності в Україні» від 12 лютого 2000 року. Імена меценатів популяризують у вищих навчальних закладах (наприклад, у КНУ імені Тараса Шевченка в 1997-1998 рр. запровадили спецкурс «Історія українського меценатства»).
Але наші меценати не поспішають.. . І спонсорство на меценатство (добровільна безкорислива матеріальна, фінансова й інша підтримка фізичними та юридичними особами набувачів благодійної допомоги) не перетворюється. Та не в тім печаль, що у нас лише спонсори. А в тім, куди вони вкладають кошти.
Отже, український благодійник спонсорує: шоу-бізнес (під знаком розвитку культури) , спорт (щоб Україну знали не тільки по Чорнобилю) . А не спонсорує: видавничу діяльність, класичну музику, бібліотеки, музеї… Замість меценатства відбуваються рекламні акції, а гроші вкладаються в масову поп-культуру.
Сьогодні справжні меценати — рідкість. Заможних людей треба залучати до цієї доброї справи. Щоправда, яким чином викликати їхню зацікавленість, поки ніхто не знає. Науковці кажуть, що поки наша держава не здобуде політичної та економічної стабільності, меценацтво розвиватиметься дуже повільно. Відомим меценатом був Олександр Поль, який подарував Катеринославу свою власну колекцію старовини та за власні кошти заснував історичний музей. Приклади сучасного меценацтва заглядають далеко у майбутнє і мають непогані перспективи. Меценацтво — ще не до кінця досліджена науковцями галузь. І з вивченням особливостей цієї справи вдасться покращити ситуацію з доброчинністю. Відомий український меценат сказав, що Україну треба любити не тільки до глибини душі, але й до глибини власної кишені. І якщо сьогодні не кожен має кошти на благодійність, у нашій державі все одно сподіваються на розквіт меценацтва.
Чи потрібно меценацтво? Однозначно,що потрібне, завдяки таким добродіям та благодійникам тримається наша планета.Завдяки їм,люди,які потребують фінансової допомоги — отримують її.
Свежие комментарии