Чи можна вважати тлумачення змісту притчі про блудного сина єдиноможливим?

Збільшити або зменшити шрифт тексту : Кожного разу, коли я перечитую Слово Боже, то приходжу до ще більшого розуміння Його.

Усі ми в своєму житті постійно стикаємося з несправедливістю. Ми її бачимо всюди: удома, на роботі, у стосунках з друзями. Навіть коли чинимо правильно, багато хто нам дорікає, що ми були несправедливі. Напевно кожен батько не раз зауважував, коли він навчає своїх дітей, хоче для них якнайкраще, а вони його виправляють, хочуть, щоб було по-їхньому.

Про що розповідає нам притча про блудного сина? Молодший син не захотів займатися важкою роботою разом з батьком і старшим братом. Він вирішив відправитися в мандрівку, при цьому попросив батька віддати належну йому частку спадщини. За самий короткий час хлопець промотав батьківські гроші й з лишком пізнав нестаток і прикрості

На перший погляд, молодший син зневажив своїми обов’язками, відмовився від рідного будинку заради задоволень і одержав гідне покарання. Батько мав повне право прогнати блудного сина зі своїх очей. Але він цього не зробив. Батько простив свого сина, прийняв його в будинок і з радощів захотів зажарити кращого теляти. Повернення блудного сина було для батька знаменною подією. Адже його син знайшов у собі мужність повернутися, щиро покаявшись у своєму вчинку. Блудний син усвідомив своє необдумане поводження, зрозумів, що глибоко помилявся

Якби не було батька, то чи могла б дитина заблукати? Без батька, до якого можна вернутися, вона б і не знала, що це таке. Про блукання можна говорити лише тоді, коли є можливість бути знайденим. А те, що ми заблукали, відкривається нам у світлі доброти і прощення.

Любов батька робить сина свідомим свого блукання. Старший син у притчі про блудного сина і гадки не мав про це, доки не опинився перед фактом повернення брата і виявом батькової любові до нього. Тоді старший син діткнувся власного блукання. Збагнув своє блукання і молодший син – коли отримав батькове прощення ще до того, як став вибачатися. Він готував цілу покаянну промову, тому що по-справжньому не знав свого батька. І лише в батькових обіймах, прийнятий і люблений, молодший син збагнув глибінь власних блукань.

Висловлюючись дуже традиційно і по-богословськи, можна сказати, що «тільки у світлі Божої любові людина може пізнати свій гріх. Тінь видно лише при ясному сонячному світлі».

Такі уроки Біблії… Тут усе пояснюється на простих прикладах. Людина може зробити багато помилок, але якщо він покається, то Бог простить його, як простив батько свого блудного сина.