Збільшити або зменшити шрифт тексту : Ти приходиш до мене щоночіВ ту хвилину, як міцно я сплю,Зазираєш в заплакані очі
І шепочеш: не плач… я люблю!..
Я слова твої чую душоюІ крізь сон усміхаюсь тобі,Твої очі горять надо мною
В невимовній, глибокій журбі.
Ти жагуче мене обнімаєш,В тих обіймах я млію вві сні,Поцілунками душу виймаєш,
Вириваєш ти серце мені.
Відкриваю заплакані очі…Навкруги – порожнеча німа.В тишині таємничої ночі
Мого щастя нема як нема…
ІЗ ЗБІРКИ “З ЗЕЛЕНИХ ГІР”, З ЦИКЛУ “ЛІРИКА ІІ”
Свежие комментарии