Підтримайте або спростуйте тверджен­ня: «Не роби іншому того, чого не бажаєш собі».

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Я підтримую думку, висловлену в прислів’ї. Моральні принципи відомі кожній людині, і щоразу вона має робити свій вибір, починаючи від «сказати чи не сказати батькам про отриману «двійку» до більшістю прийнятого останнім часом «мета виправдовує засоби».

Загальновідомо, що добро — це вияв духовного в людині, зло — бездуховного. Людей, які сіють бездухо­вність, називають нелюдами. Переконатися в існуванні таких людей можна на безлічі фактів. Це війни, зброя, що може знищити все живе, злочинність, байдужість, зневага, егоїзм тощо.

Майже кожен художній твір порушує проблеми добра і зла. Перед проблемою вибору постав і герой роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпка Варениченко. Самі автори роману вважають його страшним чоловіком, хоча він вважає себе правдолюбом і народним месником. Серце цієї людини ніколи не радилося з розумом, тому всі йо­го добрі наміри були перекреслені жахливими вчинка­ми.

Народ, найсправедливіший суддя, каже:

«Добро довго пам’ятається, а лихо ще довше», «Не роби іншо­му того, чого не бажаєш собі».

На мою думку, люди повинні відмовитися від ба­жання руйнувати. Важливо стати вищим за самого себе, переступити через страшні почуття і наважитися жити без зла, навчитися прощати. Одна людина може небага­то. Допомогти іншому в скрутну хвилину, подати руку літній людині, якій важко швидко вийти з автобуса, по­ступитися місцем старшому в переповненому транспо­рті. І що більше буде таких людей, то затишнішим ста­не світ і комфортніше нам буде в ньому. Тобто слід ста­витися до людей так, як би ми хотіли, щоб ставилися до нас.