Твір-роздум "Як я ставлюсь до зради?"

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Зрада… Чи не найболючіше, що може трапитися в житті людини. Зрада – це майже як смерть. Смерть довіри та близькості. Зрада – то ніби навмисне приниження близької людини.

Що саме є зрадою? Адже всі ми часом обманюємо близьку людину, але зазвичай то не є зрада, лише спроба не образити або небажання посваритися. На мою думку, зрада – це свідомий обман очікувань людини на рахунок тебе. Наприклад, ти впевнюєш того, хто вважає тебе другом, що обов’язково підеш з ним до лікарні, бо він дуже хвилюється, але вже в той момент знаєш, що нікуди не підеш та навіть не попередиш. Тобто зрада – це свідома брехня про те, що людина може на тебе розраховувати.

Так у всьому – у дружбі, коханні, на роботі – у будь-яких стосунках між людьми. Рано чи пізно, про зраду стає відомо, і зрадженій людині буде дуже боляче, бо вона знатиме, що довгий час до неї ставилися нещиро.

Чому люди зраджують? Мабуть, на те існують дві основні причини. Перша – людині байдуже, що іншому буде боляче. А друга – в неї бракне сміливості сказати прямо, що вона більше не кохає або не хоче спілкуватися якраз через те, що боїться зробити боляче небайдужій людині, з якою не хоче продовжувати стосунки.

Кажуть, найгірша зрада – то зрада самого себе, своїх поглядів та бажань. Людина ставить свої справжні потреби нижче тих, що нав’язують їй ззовні. Відмовившись від себе, можна отримати гроші, популярність або ще щось, але якщо це насправді не те, чого ти хочеш, який в них сенс?

Зрадники жили у всі часи. Часто знаходилися люди, які заради власної вигоди відчиняли браму рідного міста ворогам. Та мені здається, це правда, що на чужому нещасті щастя не збудувати. Завжди важко судити про такі поняття як зрада. Можливо, у людей є виправдання за зраду, проте душевний біль зрадженої людини буде жити в її серці завжди. Та ніхто й не каже, що життя – проста штука. Я сподіваюся, що чесність і щирість у стосунках між людьми допомагають уникнути зрад.

Через зраду руйнуються сім’ї і ламаються людські долі. Чому за сьогохвилинне задоволення люди змушені часом розплачуватися все своє життя? Чому більшість людей, змінюючи самі, не прощають цього іншим? І цих «чому» дуже багато. Людська особистість настільки загадкова, що ставить перед нами багато нерозв’язних питань, відповіді на які багато хто з нас шукають все своє життя.

Уникнути зради досить важко. Кожному з нас хоча б раз випадає шанс, від якого просто неможливо відмовитися. Що може зробити слабка людська істота з матінкою-природою, яка штовхає його на відтворення потомства? Забороняти собі та іншим зраду — це те ж саме, що забороняти собі пити, їсти або спати. З цим марно боротися, але не менш важко з цим змиритися. Хіба можна пояснити це розгніваної дружини, яка застала вас на місці злочину? Звичайно ж, ні. Для неї ви — злочинець, який посміявся над її почуттями, обманщик, бабій і негідник! Вам немає прощення. І не має значення, що до цього ви були порядною і зразковим сім’янином. Не важливо, що ви прожили разом довге і щасливе життя.