Збільшити або зменшити шрифт тексту : 1 варіант
Я один виходжу на дорогу;
Крізь туман кремнистий шлях блищить;
Тиха ніч. Пустеля слуха Бога,
І зоря з зорею гомонить.
В небесах врочисто й чарівливо.
Спить у сяйві голубім земля…
Що ж мені так боляче й тужливо?
Жду чогось я? Чи жалкую я?
Від жіття нічого не чекаю,
І не жаль минулого мені;
Я свободи й спокою шукаю!
Я б хотів забутись уві сні!
Та не тим холодним сном могили…
Я б бажав забутись так у сні,
Щоб дрімали в грудях вічно сили,
Щоб здіймались груди в тишині;
Щоб і дні і ночі співом чистим
Про кохання голос гомонів,
Наді мною щоб зеленим листом
Темний дуб схилявся і шумів.
*** 2 варіант
В самоті виходжу на дорогу;
Кременистий шлях у млі блищить;
Тиха ніч. Пустеля слуха бога,
І зоря з зорею гомонить.
Урочисте небо і прекрасне!
В голубому сяйві спить земля…
Що ж мені болить і що так тисне?
Жду чого? Про що шкодую я?
Від життя нічого не чекаю,
І не шкода зовсім давніх днів;
Лише волі й спокою шукаю!
Я б хотів поринути у сни!
Та не в ті холодні сни могили…
Я б навік заснути так бажав,
Щоб в душі моїй дрімали сили,
Тихий подих груди хвилював;
Щоб солодкий голос слух плекав мій,
Про любов завжди мені співав,
Зелен дуб щоб, темний, величавий,
Наді мною віти нахиляв.
Оригінал:
***
Выхожу один я на дорогу;
Сквозь туман кремнистый путь блестит;
Ночь тиха. Пустыня внемлет богу,
И звезда с звездою говорит.
В небесах торжественно и чудно!
Спит земля в сиянье голубом…
Что же мне так больно и так трудно?
Жду ль чего? жалею ли о чем?
Уж не жду от жизни ничего я,
И не жаль мне прошлого ничуть;
Я ищу свободы и покоя!
Я б хотел забыться и заснуть!
Но не тем холодным сном могилы…
Я б желал навеки так заснуть,
Чтоб в груди дремали жизни силы,
Чтоб, дыша, вздымалась тихо грудь;
Чтоб всю ночь, весь день мой слух лелея,
Про любовь мне сладкий голос пел,
Надо мной чтоб, вечно зеленея,
Темный дуб склонялся и шумел.
Свежие комментарии