Збільшити або зменшити шрифт тексту : Поезія Лермонтова — відповідь на запити часу, відбиток стану російської суспільної думки періоду реакції.
Тема самотності — характерна тема для всієї творчості М. Ю. Лермонтова.
Роздуми про долю свого покоління («Дума»: «Печально я гляжу на наше поколенье. Его грядущее иль пусто, иль темно…»).
Муки ліричного героя через усвідомлення неможливості що-небудь змінити в цьому житті («Уж не жду от жизни ничего я, И не жаль мне прошлого ничуть…»). «Герой нашого часу» — відбиток долі покоління Лермонтова (Грушницький — представник світського товариства, характерною рисою якого є бездуховність; Печорін — докір кращим людям епохи; заклик до громадського подвигу).
Поява нового героя, одержимого ідеєю свободи, який мужньо бореться за здійснення свого ідеалу («Мцирі»); боротьба — ось той моральний заповіт, який має визначити життя людини).
Самотність сильної і незалежної особистості, трудність її шляху, невпинний пошук сенсу життя («Парус» — втілення абсолютної свободи).
Стикання теми самотності з темою кохання («Я не унижусь пред тобою…»).
Потяг ліричного героя у своїй самотності до природи («Выхожу один я на дорогу…»).
Тема гіркої самотності, невдоволення собою — головна тема творчості М. Лермонтова (вона виразно звучить у ліриці Лермонтова, неперевершеної по красоті виконання; пророкування своєї долі Лермонтовим у вірші «Нет, я не Байрон, я другой»).
Свежие комментарии