Вірш Тараса Шевченка " Доля "

Збільшити або зменшити шрифт тексту : Ти не лукавила зо мною,Ти другом, братом і сестроюСіромі стала. Ти взялаМене, маленького, за рукуІ в школу хлопця одвелаДо п’яного дяка в науку.— Учися, серденько, колисьЗ нас будуть люди, — ти сказала.А я й послухав, і учивсь,І вивчився. А ти збрехала.Які з нас люди? Та дарма!Ми не лукавили з тобою,Ми просто йшли; у нас немаЗерна неправди за собою.Ходімо ж, доленько моя!Мій друже вбогий, нелукавий!Ходімо дальше, дальше слава,

А слава — заповідь моя.