Збільшити або зменшити шрифт тексту :
Коли ми вирішуємо певні важливі питання, то нерідко укладаємо контракт. Це,справді, вагомий документ, адже обидві сторони мають взаємні зобов’язання. А підписувати контракт із самим собою набагато складніше й відповідальніше , бо печаткою має стати початок виконання власних обов’язків. Без інших реквізитів документа можна обійтися, але слід урахувати дату. Хіба не знаменний той день, коли ми кардинально змінюємо свій характер?! Народна мудрість учить: «Людина – коваль свого щастя», наголошуючи на тому, що виховання власного характеру – перша сходинка до грандіозних успіхів і справжнього щастя у житті. Я переконана, що кожна людина повинна укладати з собою контракт, бо іншого способу прорватися вперед, знайти своє покликання та здобути омріяних вершин немає.
Чк ми знаємо, розірвання будь-якого звичайного договору не призводить до добра, бо негативні наслідки ще довго нагадують про колись невдало укладений контракт. Так само відбувається і в угодах, укладених з самим собою. Помандруймо сторінками української літератури, щоб переконатися в цьому. Варто зупинитися на творчості Панаса Мирного, зокрема, на його відомому романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Головний герой Чіпка Варениченко мав благородну мету – добитися правди в житті. Але у кінці твору він перетворився із правдошукача на звичайного злочинця. Що стало причиною таких негативних змін? Напевно, розірвання контракту із самим собою. Чіпка просто не вмів виховувати свій характер, вносити позитивні зміни у своє життя.
Неабияку роль відіграє вміння давати відкоша різним непередбачуваним «сюрпризам» і далі впевнено йти стежкою до своєї мети. Наша історія славна постатями, що боролися за незалежність держави. Згадаймо Петра Дорошенка, який об’єднав обидва береги Дніпра. Хіба це просто було зробити крізь призму польського та московського тиску? Звичайно, ні. Просто гетьман умів укладати контракт з собою, і це виходило в нього «на відмінно». Він боровся за свою мету, і довга дорога до успіху виявилася немарною. Виховувати свій характер – це не рік, і не два, це все життя.
Кожна людина повинна укладати з собою договір і старанно виконувати свої обов’язки. Якби на даному етапі так робили всі, то, напевно, життя на Землі було б надзвичайно простим і щасливим. Ставлячи перед собою завдання на майбутнє, не слід забувати про духовне. Ми повинні пам’ятати слова вчителя Хоми Романовича із роману «Собор»: «Собори душ своїх бережіть, друзі…», адже людина «з собором» в душі завжди прагнутиме до вдосконалення, до змін на краще. Наприклад, зараз молоде покоління має прямо йти до здійснення своєї мети, не ступати на слизьку стежку, дбати про розквіт держави, а в цьому повинен допомогти договір із самим собою.
Отже, не біймося укласти з собою контракт, щоб знайти себе у тій чи іншій царині мистецтва або науки, аби стати справжніми патріотами, щоб змінитися на краще, очистити душу, адже все починається з малого, а така специфічна угода з власним серцем нехай стане для нас початком високих злетів та грандіозних успіхів у майбутньому!
Свежие комментарии