Збільшити або зменшити шрифт тексту :
Видатний український філософ Григорій Сковорода найвищою цінністю вважав уміння кожної людини бути собою. Підтвердженням цього є його афоризм: «Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську». Що ж це означає: «Бути собою»? Кожна людина є неповторною і оригінальною особистістю із власними мріями, переконаннями. Часто ми настільки хочемо наслідувати інших, що абсолютно забуваємо «в собі самому шукати справжніх благ», а це призводить до духовної та моральної деградації. Олесь Гончар закликав: «Собори душ своїх бережіть, друзі…Собори душ!…». Людина «з собором» у душі завжди буде дбати про оточення, допомагатиме кожному, хто знаходиться поряд, тобто буде копати «криницю для тої води, яка зросить… і сусідську оселю». На мою думку, бути собою – це, справді, мистецтво, але не всі можуть стати досконалими творцями власного характеру.
По-перше, слід десятою дорогою обходити компроміс із матеріальними цінностями, які здатні тільки звести людину з правильного життєвого шляху. Загляньмо на сторінки української літератури. Герой твору «Давня казка» Лесі Українки переконаний, що ці псевдоскарби позбавляють особистість творчого натхнення, моральності: «Золотих не хочу лаврів,з ними славу не здобуду, бо як ними увінчаюсь, то поетом вже не буду». Поет-співець намагається в усіх життєвих ситуаціях бути собою, він абсолютно безкорисливо присвячує себе служінню державі, а його пісні на вагу золота, вони володіють якимись незвичайними чарами, адже здатні надавати наснаги та мужності воїнам у боротьбі. Якби поет отримував відплату за кожну складену пісню, то його талант утратив би свою містичну силу.
По-друге, бути собою означає також допомагати людям, що нас оточують. Саме ця риса характеру вирізняє особистість, ставить її на щабель духовного розвитку вище. Багато видатних історичних діячів, які зробили великий внесок у розвиток держави, постійно закликали всіх бути собою, дбати про країну, своїх співвітчизників. Згадаймо Володимира Мономаха. У «Повчанні» він наголошує, що треба бути справжніми патріотами, не забувати про бідних, не залишати хворих.
По-третє, мистецтво бути собою не повинно перетворювати нас на звичайних роботів, яким чужі поняття «справедливість», «чуйність», «доброта», тобто ми мусимо робити все можливе, аби уникнути будь-яких проявів егоїзму, наслідуючи певних відомих людей. Так, потрібно прислухатися до думки оточення, але не присвоювати чиїсь переконання собі. Навіщо займатися плагіатом, якщо ми здатні сформувати свою думку, яка, можливо, стане важливою у прийнятті певних рішень?! Якщо зараз більшість українців уважає російську мову престижнішою, то ми теж повинні ставати псевдопатріотами?! Хіба не парадокс: робити так, як усі, не зважаючи на здоровий глузд?!Наприклад, сучасна Україна переживає не найкращі часи, адже рівень духовності знижується, матеріальне бере верх над духовним. Українці зовсім забули про те, що необхідно дбати про розвиток держави. Ми потребуємо негайного Відродження. Рідна мова втрачає свою популярність, стихають акорди народної пісні. Чому про українську культуру так мало знають за кордоном? Та ми самі не хочемо бути собою, боїмося заявити про свою самобутність і творчу оригінальність. А бути собою – це перш за все бути патріотом своєї держави.
Отже, будьмо справжніми творцями власного характеру, бо це допоможе не тільки бути собою, а й відчути мистецтво в усій його красі та розмаїтті!
Якщо хочете нам допомогти то, можете надіслати нам свій авторський твір,біографію,реферат, вони обов»язково будуть викладені на сайті . Надсилати за адресою uatvoru@mail.ru , незабудть вказати ім»я автора.
Свежие комментарии