"Світ по-новому відкривати, поете, обов'язок твій!" (за мотивами поезії М. Рильського)

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

До теми : Біографія Максима Рильського

Поезія Максима Рильського — це історія нашої сучасності. Рильський належить до тих митців, у чиїх творах поєднались почуття і розум, лірика і філософія, громадянські теми й інтимні зізнання. Творча спадщина поета вражає безліччю нових епітетів, образів, якими відкликався Рильський на усе, що відбувається у житті. Рильський у віршах поєднав ремесло й творчість, натхнення й розрахунок, «троянди й виноград». 

Громадська відповідальність і любов до Батьківщини виплекала з серця поета «Слово про рідну матір», вірш, присвячений Україні:Хто наше злото-сереброПлугами кривди переоре…Поезія буденності — ось що головне у таланті Рильського. Він відкривав її у праці, дружбі, служінні країні, у красі природи.Проживши довге життя, Максим Рильський зміг утілити в поетичному слові і поривчастість молодості, і тривогу та роздуми зрілості, і мудрість старості:…Хай старість чеше сивину лукаво,А для людини, як вона людина,Як має серце, для людей відкрите,Само страждання в щастя виростає…Рильський відгукувався на всі прояви життя, умів передати відчуття насолоди від найпростіших речей:Вже червоніють помідори,І ходить осінь по траві,Яке ще там у біса горе,Коли серця у нас живі?Любов до світу переповнює поета. Хоча він не романтик і за довге життя не дивився крізь рожеві окуляри ні на що, та йому властиве захоплення тим дивом, яким є буденне життя у його непомітній величі, захоплення людиною, батьківщиною, усією круговертю природи із зміною весни на осінь і приходом зими.Як не любити зими сніжно-синьоїНа Україні моїй…Перераховуючи все, що він любить, Рильський наче дає нам ознаки чистої, працьовитої, і щирої душі. Поет не будує повітряних палаців, але не можна назвати його поезію «непоетичною», «заземленою», бо хтось грає вальс Шопена, хтось співає про кохання, і стежина знов веде юнака у невідоме.Мабуть, найповніше розкривається перед нами поет у відношенні до рідної мови:Як парость виноградної лози,Плекайте мову. Пильно й ненастанноПоліть бур’ян. Чистіша від сльозиВона хай буде…Високі ідеали Рильського, невтомна праця, щира любов до Батьківщини зробили його одним із визначних українських поетів. Його заповіт братам по ремеслу простий і точний:Свій парус ладячи крилатий,Пливти без компаса не смій!..Світ по-новому відкривати,

Поете, обов’язок твій!