Збільшити або зменшити шрифт тексту :
Іван Франко – громадський діяч, учений, філософ, літературознавець, критик і теоретик літератури, але з особливим говоримо про його літературний доробок, який нікого не залишає байдужим.
Збірка «З вершин і низин» (1987 р.) ввібрала в себе найкращі вірші, присвячені боротьбі за світле майбутнє народу. Автор відчуває наближення соціальних змін і передає це у своїй збірці. Найвизначнішим віршем цієї збірки є «Гімн», в якому вже відверто поет заявляє про прихід нового життя, повалення царизму, причому використовує дієслова минулого часу, щоб показати перемогу над злом як факт:
Риторичні запитання стверджують неминучість світлого прийдешнього, ці ж мотиви звучать і в ранній творчості Каменяра.
Неабияке місце у творчості Франка займає рідна Батьківщина, тільки палки патріот міг так написати:
Ні, хто не любить всіх братів,
Як сонце боже, всіх зарівно,
Той щиро полюбить не вмів
Збірка «Мій Ізмарагд» створена на переспівах із біблійних легенд, але автор подає свою мораль, мораль народу, тому й додає займенник «мій». Провідні мотиви обох збірок – громадянські. Чудовим віршем цієї збірки є «Сідоглавому», у котрому показано різко протилежні погляди брехливих патріотів та справжнього сина народу на служіння Вітчизні:
А якою теплотою, щирістю віє від інтимної лірики Івана Франка, представленою збіркою «Зів’яле листя»! Ця зворушлива збірка доводить, що людині ніщо не чуже, і титан революційної думки може водночас бути тонким, ніжним ліриком, як І. Франко. До глибини душі проймають ніжні рядки цієї збірки. Ліричний герой – романтик, дівчину він порівнює з червоною калиною, горіховим зерням. Фігурують й образи-символи: явір, червона рожа, дубочок кучерявий. Він водночас і мужня людина, бо не дорікає коханій за нерозділене кохання, а шукає забуття. Вірші збірки «Зів’яле листя» настільки мелодійні, що не дивно, що багато з них було покладено на музику. Звичайно, багацько віршів цієї книжки присвячено Ользі Рошкевич – першому, але нещасливому коханню.
Власне, за цю відвертість, з якою поет показав драму особистого життя (хоч вважається, що не можна ототожнювати образ дівчини в поезії з Ольгою), його й охрестили декадентом його недруги, щоб додати душевного болю. Але недарма Франко носить ім’я Каменяра: левова частка його поезії – це громадянська, політична лірика, і девізом його було:
Лищ боротись значить жить…
Свежие комментарии