Збільшити або зменшити шрифт тексту :
5 квітня, перед в-їздом в Київ , Шевченка заарештували . Він їхав на весілля до Костомарова та не прибув до місця призначення. Почався довгий процес суду, тюрем і зрештою,заслання.
У цей період Шевченко написав багато відомих творів. Адже й нього було багато емоцій і вражень,йому не дозволили писати,але винахідливий Тарас все записував у щоденнику,який ховав у взутті. Будучу у засланні поет роздумував про свою долю і питав себе : «Чому мене так доля не любить»? А ще це ми бачимо у вірші «Доля» :
«— Учися, серденько, колись
З нас будуть люде, — ти сказала.
А я й послухав, і учивсь,
І вивчився. А ти збрехала…«
Шевченку було погано у неволі . Часто він згадував любу Україну ,тихий весняний вечір і велику сім^ю . Йому цього не вистачало :
«Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.«
Бувши далеко від батьківщини , він не забував своєї неньки-України , думав про неї , згадував минуле :
«Згадайте, братія моя…
Бодай те лихо не верталось,
Як ви гарнесенько і я
Із-за решотки визирали.
Меж людьми, як люде.
А поки те буде,
Любітеся, брати мої,
Украйну любіте «
Памятаємо також славетний вірш «Мені однаково ,чи буду…» У ньому бачимо . як поет переживає за Україну і як він її любить :
«Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.»
Один раз Шевченко згадує минулу Гетьманщину у вірші «За байраком байрак..» загалом можна сказати , що саме у засланні Тарас до лірики . Він писав думки свого серця ,не ховаючи почуттів. Тарас Шевченко був , є і буде , батьком нашої нації !
(Автор твору Натолочна Марія)
Свежие комментарии